Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Синявського О.Г.,

Косарєва В.I. і Кліменко М.Р.,

за участю прокурора

Яковенко Р.I.,

засудженого

потерпілого

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 4 серпня 2006 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1, українця,

громадянина України, раніше судимого,

- 22.07.1999 р. за ст. 81 ч. 3, 17-81 ч. 3, 141 ч. 2, 42, 45 КК України (2341-14) на 3 роки 6 місяців

позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 2.11.1999 р. за ст. ст. 140 ч. 3, 81, ч. 3, 42, 43 КК України (2341-14)

на 3 роки 8 місяців позбавлення волі

з конфіскацією всього належного йому майна;

- 23.01.2004 р. за ст. 185 ч. 3, 296 ч. 2, 122 ч. 1, 146 ч. 2, 70 КК України (2341-14) на 3 роки 6 місяців

позбавлення волі, звільненого 5.01.2006 р.

умовно-достроково на 1 рік 20 днів, засуджено:

- за ст. 187 ч. 4 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ст. 115 ч. 2 п. 4, 6 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання - 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

- На підставі ст.71 КК України (2341-14) остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 657 грн. 07 коп. судових витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення умисного вбивства із користі з особливою жорстокістю при розбійному нападі за таких обставин.

10 березня 2006 р. близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння грошима, розбивши скло у вікні, проник в будинок ОСОБА_3, розташований АДРЕСА_1 і став шукати кошти.

Коли ОСОБА_3 прокинувся і побачив ОСОБА_1, останній, з метою заволодіння майном і убивства, напав на потерпілого, завдав численні удари руками і ногами і голову і тулуб, вивихнув потерпілому ліве плече, усвідомлюючи при цьому що своїми діями спричиняє ОСОБА_3 муки і страждання.

Від отриманих тілесних ушкоджень, внаслідок травматичного шоку наступила смерть потерпілого.

Після вбивства ОСОБА_3, не знайшовши грошей, ОСОБА_1 заволодів 3-ма кг. сала вартістю 40 грн. і з місця події зник.

У касаційній скарзі, як видно з її змісту, засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу закрити, посилаючись на те, що доказів його винуватості у справі немає, суд не перевірив його алібі і постановив вирок на припущеннях та на доказах добутих незаконним шляхом.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

Висновки суду грунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що злочину він не вчиняв, а вирок постановлений на доказах добутих незаконним шляхом безпідставні.

Так у явці з повинною, при допиті в якості підозрюваного і обвинуваченого з участю захисника, ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку (т. 1, а.с. 192, 205, 219-220).

При відтворенні обстановки і обставин події засуджений на місці розказав і показав як він вчинив злочин, як проник в житло, як шукав кошти і як бив потерпілого (т. 1, а.с. 209-215).

На спортивній куртці, вилученій у ОСОБА_1 виявлена кров, походження якої від потерпілого ОСОБА_3 не виключається. (т. 1, а.с. 187).

За висновком дактилоскопічної експертизи, виявлений на місці злочину відбиток пальця залишений пальцем правої руки засудженого ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 120-121).

На трупі потерпілого ОСОБА_3 1910 року народження виявлено 32 переломи ребер, перелом грудини, численні крововиливи обличчя вивих лівого плеча і інші тілесні ушкодження, які спричинені прижиттєво і від яких настала смерть останнього (т. 1, а.с. 94-100).

Вказаним доказам в їх сукупності з іншими доказами у справі суд дав належну оцінку і дійшов обгрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства із користі з особливою жорстокістю при розбійному нападі.

Ці його злочинні дії правильно кваліфіковані за ст. 187 ч. 4, ст. 115 ч. 2 п. 4, 6 КК України (2341-14) .

Доводи засудженого про те, що показання про вчинення злочинів він давав внаслідок застосування до нього насильства збоку працівників міліції перевірялись судом і визнані такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Постановою слідчого прокуратури відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень за відсутністю в їх діях складу злочину (т. 1, а.с. 226). Вказана постанова не оскаржена і не скасована.

Не грунтується на матеріалах розгляду справи доводи засудженого про те, що суд не викликав свідка, який міг підтвердити його алібі.

Як видно із протоколу судового засідання, суд прийняв усі передбачені законом міри до задоволення клопотання ОСОБА_1 про виклик вказаного ним свідка.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи ОСОБА_1 який неодноразово засуджувався за корисливі злочини і знову вчиняв особливо тяжкий злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, та обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Чернігівської області від 4 серпня 2006 року щодо нього - без зміни.