У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М. і Стрекалова Є.Ф.,
за участю прокурора захисника
Яковенко Р.I., ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 та касаційним поданням державного
обвинувача, який брав участь у розгляді справи в суді першої
інстанції, на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Одеської області від 11 липня 2006
року.
Цим вироком:
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця
IНФОРМАЦIЯ_2 Одеської
області, IНФОРМАЦIЯ_3 судимості не має,
засуджено:
- за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років
позбавлення волі з конфіскацією майна,
- за ст. 187 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років
позбавлення волі з конфіскацією майна, а за сукупністю злочинів
на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років позбавлення
волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні під час розбійного нападу
з проникненням у житло умисного вбивства ОСОБА_3
Як зазначено у вироку, у січні 2006 року у ОСОБА_2 виник
умисел вчинити розбійний напад на ОСОБА_3, щоб вбити її та
заволодіти її майном.
Реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_2 10 січня 2006 року
домовився з ОСОБА_3 по телефону про зустріч на квартирі потерпілої
і о 15 годині зайшов у її квартиру АДРЕСА_1. Тут ОСОБА_2 напав на
ОСОБА_3 і, з метою вбивства з корисливих мотивів, заздалегідь
приготовленим принесеним із собою молотком наніс їй два удари по
потилиці, від чого потерпіла знепритомніла, після чого відірвав
від світильника шнур, обмотав ним шию ОСОБА_3 і задушив її, а сам
заволодів її доларами США, мобільними телефонами, виробами із
золота на загальну суму 9314 грн. 36 коп.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи обгрунтованості засудження
і правильності кваліфікації його дій, вважаючи, що при призначенні
йому покарання суд недостатньо врахував його явку з повинною,
розкаяння і активну допомогу в розкритті злочину, просить вирок
змінити і пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
;
- захисник ОСОБА_1, зазначаючи, що суд не дослідів, яким
чином ОСОБА_2 душив потерпілу, приводячи при цьому доводи, що
ОСОБА_3 було знайдено в іншій позі, ніж було встановлено під час
огляду місця вчинення злочину, що викликає сумніви в доведеності
винності засудженого, вважаючи, що той себе обмовив, просить вирок
щодо ОСОБА_2 скасувати і справу направити на нове розслідування.
У касаційному поданні державного обвинувача у справі
поставлено питання про зміну вироку і виключення з нього посилання
суду як на обставину, обтяжуючу покарання, - на тяжкі наслідки,
завдані злочином.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який
підтримав доводи своєї касаційної скарги і просив вирок
скасувати, міркування прокурора, який підтримав доводи касаційного
подання державного обвинувача і заперечував проти задоволення
касаційних скарг засудженого та його захисника, перевіривши
матеріали справи та вивчивши доводи касаційних скарг і касаційного
подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора
підлягає задоволенню, а підстав для задоволення касаційних скарг
вона не знайшла.
Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_2 у вчиненні
зазначених у вироку злочинів грунтуються на досліджених у судовому
засіданні та викладених у вироку доказах.
Твердження у касаційній скарзі захисника ОСОБА_1 про те, що
винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не
доведена, є безпідставними.
Ці його доводи спростовані наведеними у вироку доказами.
Так, сам засуджений ОСОБА_2 у своїх показаннях під час
досудового слідства та в судовому засіданні повністю визнав свою
винність і показав, що 10 січня 2006 року з метою заволодіння
грошима та майном ОСОБА_3 він напав на неї у її квартирі, молотком
ударив її по голові і задушив шнуром від світильника, після чого
обшукав квартиру, знайшов долари США, мобільні телефони, золоті
вироби та заволодів ними.
Такі ж самі обставини вчинення злочину ОСОБА_2 виклав і в
явці з повинною та під час проведення з ним відтворення обстановки
і обставин події, зазначаючи, що фізичний та психологічний тиск до
нього на досудовому слідстві не застосовувався.
Ці його показання підтверджені іншими зібраними у справі і
перевіреними у судовому засіданні доказами, тому суд обгрунтовано
визнав їх достовірними і поклав в основу обвинувального вироку.
Зокрема, із показань свідка ОСОБА_3 убачається, що вона
разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виявила вбиту потерпілу у її квартирі
і звернула увагу на відсутність на місці злочину її золотих
прикрас та мобільних телефонів.
Свідок ОСОБА_6 показала, що ввечері 10 січня 2006 року до
неї прийшов ОСОБА_2 і залишив 2 мобільних телефони "Сіменс", які
18 січня було у неї вилучено працівниками міліції.
Згідно даних протоколу огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1
було виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті.
За даними протоколу огляду речових доказів на місці вчинення
злочину було виявлено коробку від мобільного телефону з
індивідуальним номером, який співпав з номером мобільного
телефону, вилученого у ОСОБА_6 .
Згідно з даними проведеної у справі судово-медичної
експертизи причиною смерті ОСОБА_3 явилась механічна асфіксія
внаслідок здавлювання шиї петлею, у неї було виявлено
странгуляційну борозну, крововиливи в плевру легенів, епікард і
м'язи шиї, набряк головного мозку і легенів та інші тілесні
ушкодження.
Таким чином, результати огляду місця події та вилучених
речей, показання свідків, результати проведення відтворення
обстановки і обставин події, висновки зазначеної експертизи
повністю підтверджують показання ОСОБА_2 як щодо мотивів вчинення
злочину так і про спосіб вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 з
корисливих мотивів під час розбійного нападу на неї з проникненням
у житло.
Доводи в касаційній скарзі захисника ОСОБА_1 про неповноту
досудового та судового слідства слід визнати необгрунтованими,
оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б
свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження слідчими
органами та судом обставин справи щодо ОСОБА_2
Не встановлено й істотних порушень кримінально-процесуального
закону, які б тягли за собою скасування вироку, при порушенні
даної кримінальної справи, затриманні ОСОБ А_2, роз'ясненні йому
процесуальних прав, призначенні і наданні захисника, розслідуванні
справи, допитах, проведенні відтворення обстановки і обставин
події та під час розгляду справи судом першої інстанції.
Таким чином, усі обставини справи досліджено судом всебічно,
повно і об'єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх
сукупності і дії ОСОБА_2 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
За даними проведеної щодо ОСОБА_2 стаціонарної комплексної
психолого-психіатричної експертизи він хронічним психічним
захворюванням не страждав і не страждає, є осудним.
Доводи у касаційній скарзі ОСОБА_2 про зміну вироку щодо
нього з підстав, що йому призначене занадто суворе покарання, є
необгрунтованими.
При призначенні засудженому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з
вимогами ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував характер і
ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, дані про
його особу та обставини справи, які впливають на ступінь його
відповідальності і обгрунтовано призначив засудженому покарання у
вигляді позбавлення волі на зазначений строк.
Підстав для застосування до ОСОБА_2 ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
не вбачається, оскільки у справі відсутні декілька
обставин, що пом'якшують його покарання та істотно знижують
ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, з урахуванням особи
винного.
За таких обставин підстав для зміни вироку з метою
пом'якшення засудженому ОСОБА_2 покарання колегія суддів не
знаходить.
Разом із тим, суд необгрунтовано зазначив у вироку як
обставину, що обтяжує покарання, завдання злочином тяжких
наслідків.
Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, якщо
будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена у статті
Особливої частини КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як ознака злочину, що
впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її
при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Тому постановлений щодо ОСОБА_2 вирок підлягає зміні, із
нього слід виключити посилання суду на тяжкі наслідки, завдані
злочином, як на обставину, що обтяжує покарання.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1
залишити без задоволення, а касаційне подання державного
обвинувача, який брав участь у розгляді справи в суді першої
інстанції, задовольнити.
Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Одеської області від 11 липня 2006 року щодо
ОСОБА_2 змінити, виключити з нього посилання суду як на обставину,
що обтяжує покарання, на тяжкі наслідки, завдані злочином.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Стрекалов Є.Ф.