У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Макаренка М.М.
суддів
Дороніної В.П., Селівона О.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 липня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2005 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
неодноразово судимого, останній раз 21 червня 2001 року за ч. 4 ст. 81 та ч. 1 ст. 89 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого за відбуттям строку покарання,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено 14 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2народження,
неодноразово судимого, останній раз 30.05.01 року за ч. 2 ст. 196-1, ч. 2 ст. 141 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільненого за відбуттям строку покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 396 КК України (2341-14) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) по епізодах викрадення належного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майна виправдано за недоведеністю їх вини у вчинені цих злочинів.
Постановлено стягнути з засуджених солідарно на користь ОСОБА_5 270грн. на відшкодування завданої шкоди, з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 1811грн. 81 коп. та 30000 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно та солідарно з засуджених 600грн. вартості викраденої автомагнітоли та 300грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, 24 квітня 2004 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, через вікно проникли на АДРЕСА_1 м. Хмельницького, звідки таємно викрали бензопилу "Паумал" вартістю 1100грн., яка належала ОСОБА_7
27 квітня 2004 року у період часу з 8-ї до 13-ї години ОСОБА_2 проник у АДРЕСА_2 м. Хмельницького, звідки таємно викрав належний ОСОБА_8 відеомагнітофон "Самсунг" вартістю 500грн.
У період часу з 18-ї години 22 травня 2004 року до 8-ї години 23 травня 2004 року ОСОБА_2 проник у кіоск ТОО "Проскуров-книга", розташований на автостанції №1 м. Хмельницького, звідки таємно викрав 450грн.
8 червня 2004 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 на зупинці "Обласна лікарня" по вул.. М. Красовського м. Хмельницького шляхом шахрайства заволоділи 350грн. ОСОБА_9 за таких обставин. ОСОБА_2, проходячи біля потерпілого кинув на землю свій гаманець, а ОСОБА_1 піднявши його, запропонував ОСОБА_9 поділити гроші. В цей час до них підійшов ОСОБА_2 та під приводом пошуку свого гаманця заволодів 350 грн. потерпілого.
12 червня 2004 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 на території Хмельницької обласної лікарні шляхом шахрайства заволоділи 50 доларів США ОСОБА_5 за таких обставин. ОСОБА_2, проходячи біля потерпілого кинув на землю свій гаманець, а ОСОБА_1 піднявши його, запропонував ОСОБА_5 поділити гроші. В цей час до них підійшов ОСОБА_2 та під приводом пошуку свого гаманця заволодів 50 доларами США потерпілого.
16 червня 2004 року близько 22-ї години ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані наркотичного сп"яніння, у автомобілі ВАЗ-2106 д/н НОМЕР_1 служби такси "0-81" під керуванням ОСОБА_10 біля АДРЕСА_3 Підпілля м. Хмельницького, куди останній їх привіз та почав вимагати оплату проїзду, не погоджувались з вартістю послуг, внаслідок чого між ними виникла суперечка, під час якої ОСОБА_1, перебуваючи на передньому пасажирському місці, з метою вбивства ножем почав наносити удари ОСОБА_10 по різних частинах тіла. ОСОБА_2, який перебував на задньому сидінні автомобіля, тілесних ушкоджень ОСОБА_10 не спричиняв та не знав про намір ОСОБА_1 вбити потерпілого.
Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою приховати цей злочин почали витягувати ОСОБА_10 із-за керма автомобіля. ОСОБА_1, вважаючи, що ОСОБА_10 ще живий, з метою остаточно позбавити його життя ще наніс йому ножем біля 10 ударів в область грудної та черевної порожнини. Надалі з метою приховування вбивства ОСОБА_10, зазначені особи затягнули його на заднє сидіння автомобіля, залишили там та таємно викрали належні ОСОБА_10 300грн. та автомагнітолу вартістю 300грн.
18 червня 2004 року близько 21-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 у квартирі ОСОБА_11АДРЕСА_4 м. Хмельницького, таємно викрали майно його дружини ОСОБА_12 на суму 626грн.
У касаційних скаргах
засуджений ОСОБА_1 зазначає, що досудове та судове слідство по справі проведено неповно та необ"єктивно з порушенням норм кримінально-процесуального закону, що його вина у вчинені інкримінованих йому злочинів не доведена, а показання під час досудового слідства він давав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників правоохоронних органів. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а кримінальну справу закрити.
засуджений ОСОБА_2 заначає, що його вина у вчинені крадіжок майна та у приховуванні вбивства ОСОБА_10 не доведена, а свої показання під час досудового слідства він давав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників правоохоронних органів. Як видно із змісту касаційної скарги, засуджений просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення в частині його засудження за ч. 2, 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 396 КК України (2341-14) , а кримінальну справу закрити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.
По епізодах крадіжок майна потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та з кіоску "Проскуров-книга" вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтверджується їх показаннями під час досудового слідства, зокрема, під час відтворення обстановки та обставин події засуджені на місці показували та розповідали, яким чином ними вчинялись крадіжки майна, показаннями потерпілих щодо обставин вчинених відносно них злочинів, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, даними висновку судово-криміналістичної експертизи, даними протоколів виявлення та вилучення викраденого майна, іншими доказами.
По епізодах шахрайства щодо потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_5 вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтверджується, зокрема, показаннями потерпілих щодо обставин вчинених відносно них шахрайських дій, даними протоколів відтворення обстановки та обставин події, під час якої ОСОБА_2 на місці показав та розповів як він вчинив шахарайські дії разом з ОСОБА_1, даними протоколів пред"явлення фотознімків для впізнання, з яких видно, що потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 впізнали зазначених осіб, які заволоділи їх грошима.
По епізоду умисного вбивства ОСОБА_10 та приховування цього злочину вина засуджених підтверджується слідуючими доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що в ніч з 16 на 17 червня 2004 року було вбито її чоловіка - ОСОБА_10, який працював у службі таксі "0-81". Вона, також показала, що у чоловіка були гроші, у тому числі й 200грн. однією купюрою.
З матеріалів справи видно, що під час досудового слідства ОСОБА_1 у присутності захисника розповів про те, що з метою вбивства потерпілого, він наносив йому удари ножем і що він та ОСОБА_2 перебували у стані наркотичного сп"яніння. Ці показання засудженого узгоджуються з показаннями ОСОБА_2 під час досудового слідства щодо вчиненого вбивства потерпілого ОСОБА_1 Він також розповів про те, що допомагав ОСОБА_1 перенести труп ОСОБА_10 на заднє сидіння автомобіля.
Як видно з протоколу огляду місця події 17.06.04 року в автомобілі ВАЗ-2106 було виявлено труп ОСОБА_10 з численними колото-різаними ранами.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи на тілі потерпілого було виявлено 17 колото-різаних ран, які могли утворитись від численних дій одного і того ж твердого плоского предмету із жорсткою конструкцією типу клинка ножа. Смерть потерпілого сталася від проникаючих ножових поранень з пошкодженням аорти, серця, легенів, печінки.
Згідно з висновками медико-криміналістичних експертиз, виявлені на трупі ОСОБА_10 колото-різані рани могли бути нанесені клинком розкладного ножа "батерфляй", вилученого у ОСОБА_1 Ймовірний механізм отримання численних колото-різаних частин шиї та грудної клітки ОСОБА_10 у повній мірі відповідає показам ОСОБА_1, зафіксованим у протоколі його допиту та у протоколі відтворення обстановки та обставин події.
Таким чином, наведені, а також й інші зібрані по справі докази в їх сукупності, яким суд дав належну оцінку, свідчать про обгрунтованість висновку суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих їм злочинів.
Доводи засуджених у касаційних скаргах щодо застосування до них недозволених методів ведення слідства були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, і як такі, що не знайшли свого підтвердження, обгрунтовано визнані безпідставними.
Дії засуджених ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 та 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України (2341-14) та ОСОБА_2 за ч. 2 та 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 396 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.
Покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особи винних та усіх обставин справи.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування чи зміну вироку по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,-
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
С у д д і :
Макаренко М.М.
Дороніна В.П.
Селівон О.Ф.