У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Дороніної В.П., Шевченко Т.В.
розглянула в судовому засіданні 19 жовтня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 15 грудня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 22
лютого 2006 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженця м. Києва,
раніше неодноразово судимого, останнього разу:
- 07.11.2003 р. за ч.3 ст.185, ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,
засуджено за ч.1 ст.393 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначено
покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім
вироком і остаточно ОСОБА_1 призначено 3 роки 6 місяці позбавлення
волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківської
виправної колонії НОМЕР_1 Київської області на відшкодування
майнової шкоди 7.825 грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Київської області від 22 лютого 2006 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 05 вересня
2005 року, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі на
дільниці соціальної реабілітації при Білоцерківській виправній
колонії НОМЕР_1 Київської області, вчинив втечу.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи
обгрунтованість його засудження та правильність кваліфікації його
дій, просить судові рішення щодо нього в частині цивільного позову
переглянути, мотивуючи тим, що розмір шкоди, яку постановлено
стягнути з нього за вироком, не відповідає завданим збиткам та є
безпідставно завищеним.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у
задоволенні скарги необхідно відмовити.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за
який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи,
підтверджується дослідженими судом доказами і у скарзі не
заперечується.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що розмір шкоди, яку
суд постановив стягнути з нього на користь виправної колонії, не
відповідає завданим збиткам, пов'язаним з припиненням його втечі,
та безпідставно завищений, необгрунтовані, оскільки зазначені у
вироку витрати на припинення втечі ОСОБА_1 та його розшук
підтверджуються доказами, які є у справі, а саме: відповідними
наказами начальника колонії з організації розшуку ОСОБА_1,
бухгалтерськими документами про витрати колонії, пов'язаними з
припиненням втечі ОСОБА_1, та іншими документами.
Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_1, перевірив наведені в ній доводи,
які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх
безпідставними. Колегія суддів знаходить це рішення апеляційного
суду правильним.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які могли б бути підставою для зміни або скасування судових
рішень, у справі не виявлено.
Тому підстав для призначення кримінальної справи до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Дороніної В.П. Шевченко Т.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон