У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Самелюка П.О., Скотаря А.М.,
за участю прокурора
Сушко Т.М.,
засудженого
ОСОБА_1,
потерпілого
ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні 19 жовтня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 на вирок колегії суддів Cудової палати
у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 26
червня 2006 року щодо ОСОБА_1.
Вироком апеляційного суду до позбавлення волі засуджений
ОСОБА_1, уродженець і мешканець м. Шостка Сумської області,
судимості не має,
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13 років;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років;
- за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 призначено 13 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь
потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної - 3235 грн. 25
коп. і моральної шкоди - 50 тис. грн.
У разі відсутності майна достатнього для відшкодування шкоди
постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 по
1617 грн. 63 коп. та по 25 тис. грн., з кожного з батьків
засудженого.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 469
грн. 90 коп. судових витрат. При відсутності майна стягнути з
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по 234 грн. 95 коп. у доход держави, з кожного.
Потерпілому у стягненні 1500 грн., пов'язаних з оплатою
витрат законного представника - відмовлено.
У справі постановлені дві окремі ухвали на адресу прокурора
Сумської області.
ОСОБА_1 вчинив розбійний напад, поєднаний із заподіянням
тяжких тілесних ушкоджень, умисне вбивство з корисливих мотивів, а
також незаконне заволодіння транспортним засобом із застосуванням
насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.
Як визнав суд, злочини ОСОБА_1. було вчинено за таких
обставин.
25 вересня 2005 року, у проміжок часу з 20 до 22 години,
неповнолітній ОСОБА_1, перебуваючи на автобусній зупинці на
АДРЕСА_4, навпроти магазину IНФОРМАЦIЯ_1, очікував автомобіль
"таксі", за кермом якого повинен перебувати водій похилого віку,
якого ОСОБА_1 обрав, як об'єкт злочинних посягань.
Побачивши автомобіль "таксі" ВАЗ-21100, державний номерний
знак НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_2, ОСОБА_1 зупинив
його і попросив потерпілого відвезти спочатку на АДРЕСА_1 та
АДРЕСА_2, а потім знову до будинку АДРЕСА_1.
Піднявшись на дах будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1 взяв відрізок
металевої арматури і, сховавши його під одягом, повернувся до
автомобіля.
Непомітно для водія, поклавши арматуру на заднє сидіння,
ОСОБА_1 попросив ОСОБА_5 у черговий раз відвезти його на АДРЕСА_5,
пообіцявши відразу розрахуватися, оскільки потерпілий почав
пред'являти вимоги щодо оплати проїзду.
Проїжджаючи вулицею Фабричною і достовірно знаючи, що перед
перехрестям з вулицею Гагаріна є пустир, ОСОБА_1 вирішив вчинити
напад і вбивство з метою заволодіння майном потерпілого саме у
цьому місці.
Зупинивши автомобіль, ОСОБА_1 попросив ОСОБА_5 відкрити
багажний відсік автомобіля. Непомітно для потерпілого узяв
арматуру і, дочекавшись коли ОСОБА_5 підійде до багажника, напав
на нього. Умисно, з метою позбавлення життя потерпілого та
уникнення сплати грошей за проїзд і заволодіння автомобілем та
іншим майном, ОСОБА_1 відрізком металевої арматури завдав ОСОБА_5
не менше трьох ударів по голові та інших частинах тіла і вбив
його.
Приховуючи сліди злочину ОСОБА_1 відтягнув труп ОСОБА_5 на
узбіччя дороги і сховав його у кущах.
Обшукавши кишені одягу ОСОБА_5 і нічого не знайшовши, ОСОБА_1
повернувся до автомобіля і вирушив на ньому у бік другої прохідної
заводу IНФОРМАЦIЯ_2, де зупинився, оскільки закінчилося паливо.
Обшукавши автомобіль, ОСОБА_1 заволодів мобільним телефоном
вартістю 258 грн. та 140 грн., що належали потерпілому.
У подальшому за допомогою своїх знайомих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 закотив автомобіль у двір будинку АДРЕСА_3. Залишаючи
автомобіль, ОСОБА_1 заволодів рацією, ліхтарем "таксі" та іншим
майном, склавши його до поліетиленових пакетів, котрі викинув у
річку Шостка.
Мобільний телефон продав водієві "таксі" - ОСОБА_13, а
пилосос марки "Сатурн ST-1283" - мешканцю міста Шостка - ОСОБА_9.
На вирок суду засудженим і його захисником подані касаційні
скарги.
Засуджений ОСОБА_1, за змістом його скарги, вважає вирок суду
незаконним. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам
справи. Внаслідок застосування психічного і фізичного впливу з
боку працівників міліції, поганої юридичної обізнаності і не
належної допомоги з боку захисника він обмовив себе і дав на
досудовому слідстві неправдиві показання щодо своєї причетності до
злочинів. Посилається на те, що вбивство вчинила інша людина, а
він лише узяв відповідальність на себе, оскільки боявся цієї
особи.
Суд належним чином не перевірив його доводи, щодо можливості
непомітного перевезення знаряддя злочину в авто потерпілого.
Захисник ОСОБА_3 просить вирок апеляційного суду скасувати,
а справу направити на додаткове розслідування. Захисник вважає
вирок незаконним, необгрунтованим і таким, що не відповідає
фактичним обставинам справи.
Посилаючись на показання засудженого у суді, вказує на те, що
злочини вчинила інша доросла особа, а неповнолітній ОСОБА_1
обмовив себе внаслідок впливу цієї особи (ОСОБА_6 ). Захисник
також наводить пояснення свідка ОСОБА_7, який показував, що він
був присутнім коли ОСОБА_6 вбивав ОСОБА_5
На думку захисника, вирок побудований на доказах, котрі
належним чином не перевірені. Поверховість дослідження доказів,
невстановлення мотиву злочину, привело суд, як вважає захисник, до
помилкового рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів,
за які його засуджено.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, котрий
підтримав свою скаргу, думку потерпілого, прокурора, який вважав
вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи засудженого, колегія суддів не знаходить
підстав для задоволення скарг ОСОБА_1 та його захисника.
Висновок апеляційного суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів за обставин, викладених у вироку, стверджується
сукупністю досліджених судом доказів, є умотивованим і правильним.
Твердження ОСОБА_1 і посилання захисника у скарзі на те, що
ОСОБА_1 непричетний до вбивства ОСОБА_5 були предметом перевірки і
не знайшли свого підтвердження.
На обгрунтування свого висновку про те, що злочинні дії було
вчинено саме ОСОБА_1., суд підставно послався на показання
засудженого, у тому числі на пояснення, дані ним на досудовому
слідстві.
З цих свідчень, даних у присутності захисника, видно, що
ОСОБА_1 розповів за яких обставин було вчинено напад і вбивство
потерпілого. ОСОБА_1, повідомив де він узяв знаряддя злочину, як
завдавав ним удари водієві "таксі". ОСОБА_1 стверджував, що напад
і вбивство було вчинено із-за грошей.
Засуджений також повідомив куди відтягнув тіло потерпілого,
як обшукав кишені вбитого та його автомобіль. ОСОБА_1 також
визнавав, що знайшов в авто гроші, мобільний телефон, пилосос та
інші речі.
З показань ОСОБА_1 видно, що він особисто зняв з автомобіля
рацію та інші прилади і викинув їх.
Засуджений повідомив, як розгорталися подальші події з участю
ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після заволодіння ним автомобілем аж
до затримання його та ОСОБА_7 працівниками міліції.
Про обставини вчинення злочину ОСОБА_1 повідомив і у явці з
повинною, де власноручно зазначив, як заздалегідь заготовлено
арматурою вбив водія "таксі", заволодів його автомобілем і майном.
Суд підставно послався й на дані, що містяться у протоколі
відтворення обстановки та обставин події із участю винного.
Зокрема, ОСОБА_1 у присутності свого захисника підтвердив свої
попередні пояснення і показав місце злочину, як він завдавав удари
арматурою і куди відтягнув труп потерпілого, ОСОБА_1 вказав куди
він викинув окремі речі з авто ОСОБА_5 та знаряддя вбивства
(відрізок арматури).
З даних, що є у вказаному протоколі видно, що частина речей,
котрі належали ОСОБА_5 та відрізок арматури, якими було вбито
потерпілого були знайдені і вилучені саме у тих місцях, на які
вказав засуджений.
Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що разом із ОСОБА_1., ОСОБА_7 та
іншою особою на "таксі" їздили за паливом на АЗС, а потім
намагалися завести автомобіль ВАЗ-21100 темного кольору. Оскільки
автомобіль не заводився, його заштовхали у двір одного з будинків
на АДРЕСА_3. У розмові ОСОБА_1 повідомив, що вказаний автомобіль
належить його братові, який дав йому покататися.
З повідомлень свідка ОСОБА_6 вбачається, що 25 вересня 2005
року, увечері, коли він із своїми рідними знаходився за місцем
проживання, до нього зайшов ОСОБА_1 і попросив порожню каністру
для палива, щоб заправити автомобіль, котрий дав йому брат.
Разом із ОСОБА_1. на автомобілі "таксі" білого кольору
доїхали до магазину "Прем'єра", де в автомобіль сіли ОСОБА_7 та ще
одна особа. Придбавши на АЗС паливо на тому ж "таксі" приїхали на
АДРЕСА_5 до другої прохідної заводу IНФОРМАЦIЯ_2. За послуги
"таксі" розрахувався ОСОБА_1. Оскільки автомобіль ВАЗ-21100 не
заводився, вони заштовхали його у двір одного з будинків на АДР
ЕСА_3.
На другий день бачив цей автомобіль біля школи НОМЕР_1, в
салоні авто знаходився ОСОБА_7.
Свої пояснення ОСОБА_6 підтвердив і на очній ставці із
ОСОБА_1., як це убачається із відповідного протоколу.
З показань свідка ОСОБА_10 видно, що саме 25 вересня 2005
року, приблизно о 24 годині, до нього в "таксі" марки "ДЕУ" білого
кольору спочатку сіли двоє, а трохи пізніше ще двоє молодих осіб,
які попросили підвезти їх до АЗС, де придбали у пластмасову
каністру 4 літри бензину.
Як видно із протоколу цей свідок підвіз вказаних осіб і
висадив їх між першою і другою прохідними заводу IНФОРМАЦIЯ_2, де
один із пасажирів розрахувався із ним.
Показання зазначених свідків є послідовними, узгоджуються між
собою і в цілому стверджують факт, що вони були свідками тих
подій, що розгорталися після того, як ОСОБА_1 заволодів
автомобілем потерпілого.
Дані, що містяться у протоколі огляду місця події,
узгоджуються із показаннями ОСОБА_1 про місце нападу і вбивства
потерпілого, заволодіння його речами та автомобілем.
На підтвердження пояснень засудженого зі згаданого протоколу
вбачається, що при огляді місця події виявлено сліди волочіння, а
в кущах біля дороги - труп ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями в
ділянці голови.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_5
настала від відкритої тупої механічної травми голови.
Всі тілесні ушкодження виявлені на трупі, були заподіяні
одномоментно. При цьому, як зазначив експерт, на ранах трупа
ОСОБА_5 відобразилися конструктивні особливості травмуючого
знаряддя злочину. За висновком експерта це був предмет
циліндричної форми, на поверхні якого розташовані косо-поперечні
валики. Механізм заподіяння тілесних ушкоджень вказані ОСОБА_1.
при відтворенні обстановки та обставин події, відповідає тим
тілесним ушкодженням, котрі виявлені на трупі ОСОБА_5
Цим же висновком підтверджено і те, що виявлені тілесні
ушкодження на трупі потерпілого були заподіяні саме тією
арматурою, котра вилучена з місця події.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 323 від
21 жовтня 2005 року (т. 1 а. с. 113 - 117) під час серологічного
дослідження крові виявлено антиген В системи крові АВО.
Походження слідів крові на арматурі, вилученої з місця події
від ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_1 не виключається.
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 481
від 21 жовтня 2005 року походження потових виділень, виявлених на
арматурі від ОСОБА_1, не виключається.
Згідно із експертним висновком № 478 від 17 жовтня 2005 року
на чохлах сидіння з автомобіля потерпілого виявлено потові
виділення, походження котрих від ОСОБА_1 також не виключається.
Відповідно до даних, що містяться у висновку дактилоскопічної
експертизи № 407 від 16 жовтня 2005 року на пачці цигарок, котрі
вилучені з салону автомобіля потерпілого виявлено відбиток пальця
правої руки ОСОБА_1, а також відбиток пальця правої руки свідка
ОСОБА_7.
З висновку судово-імунологічної експертизи № 503 від 31
жовтня 2005 року видно, що на спортивних штанях ОСОБА_1 виявлена
кров, походження якої від ОСОБА_5 не виключається.
На підтвердження свого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 в
умисному вбивстві ОСОБА_5 і заволодінні його майном, суд послався
на показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9, котрі
повідомили, за яких обставин ОСОБА_12 придбав у ОСОБА_1 мобільний
телефон потерпілого, а ОСОБА_9 пилосос "Сатурн ST-1283" у ОСОБА_7,
у присутності ОСОБА_1.
Таким чином, суд апеляційної інстанції належним чином
дослідивши зібрані докази і давши їм правову оцінку, дійшов
обгрунтованого висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1 у
вчинених ним злочинах і правильно кваліфікував його дії за п. 6 ч.
2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що стосується доводів засудженого ОСОБА_1 та його захисника
про неповноту досудового і судового слідства, невідповідність
висновків суду фактичним обставинам, то їх не можна визнати
відставними з огляду на наведені докази та інші матеріали справи.
Апеляційний суд належним чином перевірив посилання ОСОБА_1 та
захисника ОСОБА_3 на те, що вбивство ОСОБА_5 вчинила інша особа.
Аналіз показань ОСОБА_1, свідків, у тому числі й ОСОБА_6 та
ОСОБА_7, оцінка численних висновків експертиз, дали суду підстави
зробити висновок про те, що всі злочини щодо ОСОБА_5 були вчинені
саме ОСОБА_1.
Суд умотивував своє рішення щодо неправдивих показань свідка
ОСОБА_7 і належним чином на це відреагував.
Колегія суддів знаходить вказані рішення суду першої
інстанції правильними і такими, що відповідають встановленому у
судовому засіданні.
Даних, котрі свідчили б про застосування до ОСОБА_1
незаконних методів, внаслідок чого він себе обмовив, а також
підстав для обмов винного з боку свідків, у справі не виявлено.
Немає й даних, котрі давали б підстави вважати, що органи
досудового слідства й суд першої інстанції порушили право ОСОБА_1
на захист.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи
ОСОБА_1 є осудною особою.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і обираючи винному покарання у виді
позбавлення волі на тривалий термін, умотивував своє рішення, яке
є переконливим.
Колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення
покарання, оскільки воно є необхідним і достатнім.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3
залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Сумської
області від 26 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Самелюк П.О. Скотарь А.М.