У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Кияшка А.Я., Шелеста М.А.,
за участю прокурора
Яковенко Р.I.
засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 19 жовтня 2006 року
кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та
його захисника ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Донецької
області від 10 січня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ніде не працював,
судимості не мав,засуджений:
- за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років
позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 15 та п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за
сукупністю злочинів остаточно призначено 13 років 6 місяців
позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування моральної
шкоди 5000 грн. на користь ОСОБА_3.; 5000 грн. - ОСОБА_4.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81
КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
.
ОСОБА_1 засуджений за те, що після припинення фактичних
шлюбних відносин з ОСОБА_5, остання стала проживати разом з
ОСОБА_3.
На грунті ревності до ОСОБА_5 у ОСОБА_1 виник умисел на
вбивство ОСОБА_3.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_1, перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, 26 серпня 2005 року близько 23 години,
прийшов до будинку АДРЕСА_1, де взяв сокиру, після чого визвав для
розмови ОСОБА_3 і з метою його умисного вбивства наніс йому
дев'ять ударів клинком сокири в ділянку голови та грудної клітки і
вбив його.
Смерть ОСОБА_3. настала від травматичного шоку, обумовленого
його черепно-мозковою травмою. Після цього, ОСОБА_1 бажаючи
вияснити відносини з ОСОБА_5, зайшов у будинок, де зустрів батька
вбитого - ОСОБА_4.
На грунті особистих неприязних відносин з метою умисного
вбивства ОСОБА_4. ОСОБА_1 наніс йому зі значною силою клинком
сокири удар по голові, від чого той впав.
Після цього, ОСОБА_1 вважаючи, що від одержаного удару
неминуче наступить смерть ОСОБА_4., залишив того, а потім покинув
місце події.
Внаслідок нанесеного удару ОСОБА_4 була заподіяна
черепно-мозкова травма, що супроводжувалася переломами лобної і
тім'яної кісток, забоєм головного мозку.
Але смерть ОСОБА_4. не настала з причин, що не залежали від
його волі, внаслідок своєчасного надання медичної допомоги.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що висновки
судово-психіатричної експертизи суд невірно визнав достовірними,
оскільки вона була проведена за короткий проміжок часу та з
урахуванням його показань на початку досудового слідства, які він
давав під психічним впливом слідчого та працівників міліції; що
він скоїв злочини захищаючись від нападу потерпілих
IНФОРМАЦIЯ_1_1, а тому просить вирок скасувати, а справу повернути
на новий судовий розгляд;
- захисник ОСОБА_2 вважає, що суд невірно встановив фактичні
обставини по справі, не врахував того, що з сокирою до ОСОБА_1
вийшов ОСОБА_3. та що засуджений не мав умислу на вбивство
ОСОБА_4., а тому просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити,
перекваліфікувати його дії зі ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 та п. 13
ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст. ст. 116, 123 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і призначити йому покарання у межах санкцій цих
статей.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1,
який підтримав касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та
ознайомившись з доводами касаційних скарг, колегія суддів вважає,
що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок апеляційного суду про доведеність винуватості
ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин,
відповідає зібраним у справі доказам, зокрема показанням
потерпілого ОСОБА_4. про обставини нанесення йому удару по голові,
свідка ОСОБА_3 про відносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_5
та її братом ОСОБА_3 перед вбивством останнього; свідка ОСОБА_5
про обставини вчинення ОСОБА_1 вбивства ОСОБА_3 та про проникнення
ОСОБА_1 з сокирою в будинок IНФОРМАЦIЯ_1 та залишення його в
коридорі з ОСОБА_4., якого він там зустрів; даними протоколу
огляду місця події, де був виявлений труп ОСОБА_3, а також
вилучена сокира; висновкам судово-медичних експертиз про те, що
при дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлені переломи кісток зводу і
склепіння черепу, рублені рани голови, грудної клітки, лівого
плеча і причиною його смерті був травматичний шок, обумовлений
черепно-мозковою травмою, а у потерпілого ОСОБА_4. виявлена
черепно-мозкова травма, що супроводжувалася багатооскольчатим
переломом лобної і тім"яної кісток зліва, які відносяться до
тяжких тілесних ушкоджень; висновками медико-криміналістичної
експертизи, що рублені рани на голові ОСОБА_3. та ОСОБА_4. могли
утворитися від дії лезової частини сокири, іншими доказами,
дослідженими у судовому засіданні.
Показаннями самого засудженого ОСОБА_1 на досудовому
слідстві, який у присутності захисника пояснював, що саме він у
вказаний час та місці наносив лезом сокири удари ОСОБА_3 та
ОСОБА_4, а потім свої показання підтвердив при відтворенні
обстановки та обставин події.
Посилання у касаційних скаргах на те, що ОСОБА_1 вчинив
злочини захищаючись від нападу потерпілих IНФОРМАЦIЯ_1 та що
засуджений не мав умислу на вбивство ОСОБА_3, не заслуговують на
увагу, оскільки зазначені питання були детально досліджені у суді
апеляційної інстанції, висновки якого колегія суддів вважає
об'єктивними та належно обгрунтованими.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що висновки
судово-психіатричної експертизи щодо нього, суд невірно визнав
достовірними, так як експертиза була проведена за короткий
проміжок часу, є необгрунтованими, оскільки стосовно нього була
проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, а потім
комплексна психолого-психіатрична експертиза і висновки цих
експертиз про осудність ОСОБА_1 суперечностей не мають і належно
мотивовані.
Iз матеріалів цих експертиз також вбачається, що дані про
особу ОСОБА_1 та стан його здоров'я ретельно досліджувалися.
Крім цього, при призначенні цих експертиз і при ознайомленні
ОСОБА_1 з матеріалами цих експертиз він будь-яких заяв про
необгрунтованість їх висновків не заявляв.
Апеляційний суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив
обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку, а дії
засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та за
ч. 2 ст. 15 і п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфікував вірно і обрав йому покарання відповідно до вимог
чинного законодавства з урахуванням скоєних ним злочинів та даних
про його особу.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395 - 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2
залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької
області від 10 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
С у д д і:
Коновалов В.М. Кияшко А.Я. Шелест М.А.