У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Кравченка К.Т.,
 
     суддів
 
     Скотаря А.М., Самелюка П.О.,
 
     за участю прокурора
 
     Яковенко Р.I.,
 
     та засудженої
 
     ОСОБА_1,
 
     розглянула в судовому засіданні в м.Києві 19 жовтня 2006 року
кримінальну справу за касаційними скаргами  засуджених  ОСОБА_2  і
ОСОБА_1 на вирок апеляційного  суду  Полтавської  області  від  30
червня 2006 року, яким засуджені:
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     раніше не судима,
 
     -за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  12  років
позбавлення волі з  конфіскацією  1/2  частини  майна,  яке  є  її
особистою власністю;
 
     -за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 10 років  побавлення
волі  з  конфіскацією  1/2  частини  майна,  яке  є  її  особистою
власністю,  а  на  підставі  ст.70  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           за
сукупністю злочинів на 12 років позбавлення  волі  з  конфіскацією
1/2 частини майна, яке є її особистою власністю.
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2,
 
     раніше не судима,
 
     -за п.п.6.12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  14  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є  її  особистою
власністю;
 
     -за  ч.4  ст.187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10  років   з
конфіскацією всього майна, яке є  її  особистою  власністю,  а  на
підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю злочинів на 14
років позбавлення волі з  конфіскацією  всього  майна,  яке  є  її
особистою власністю.
 
     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_2  і  ОСОБА_1  солідарно  на
користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 15.000 грн. кожному моральної шкоди,
а також солідарно на користь НДЕКЦ при УМВС України в  Полтавській
області 801,47 грн. судових витрат.
 
     ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб  з  метою
заволодіння майном вчинили розбійний  напад  на  ОСОБА_5,  в  ході
якого з корисливих мотивів вчинили його умисне вбивство  за  таких
обставин.
 
     21  лютого  2006  року  об  8.40  год.  ОСОБА_2  та   ОСОБА_1
перебуваючи в  стані  алкогольного  сп"яніння  і  маючи  намір  на
вбивство ОСОБА_5, прийшли до нього додому в АДРЕСА_1, де  останній
пригостив засуджених спиртним.
 
     Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_2 діючи згідно з раніше
розробленим планом подала  ОСОБА_1  знак  про  початок  реалізації
злочинного наміру.
 
     ОСОБА_1     назвавшись     контролером      по      перевірці
електролічильників запросила ОСОБА_5 в іншу кімнату,  де  накинула
на шию потерпілому електродріт  та  почала  його  душити.  ОСОБА_5
почав чинити опір, у  зв"язку  з  чим  ОСОБА_1  попрохала  ОСОБА_2
подати їй ніж, а коли остання виконала  прохання,  ОСОБА_1  почала
наносити ножем удари по  тулубу  ОСОБА_5,  а  коли  ніж  зігнувся,
ОСОБА_1 вдарила потерпілого графіном по голові, від чого  останній
втратив свідомість.
 
     Після цього ОСОБА_1 бажаючи  доведення  спільного  злочинного
наміру до кінця, діючи узгоджено із ОСОБА_2 почала наносити  удари
в голову ОСОБА_5 каменем, а  потім  попросила  ОСОБА_2  подати  їй
сокиру, якою вона потім нанесла декілька ударів рублячою  частиною
та обухом по голові ОСОБА_5.
 
     В  той  час  коли   ОСОБА_1   здійснювала   умисне   вбивство
потерпілого,  ОСОБА_2  обшукала  будинок  та  заволоділа   грошима
ОСОБА_5 в сумі 140 грн.  і  продуктами  харчування,  а  всього  на
загальну суму 153, 47 грн.
 
     У касаційних скаргах:
 
     засуджена   ОСОБА_1   не   оспорюючи   доведеність   вини   і
правильність кваліфікації своїх дій просить  пом"якшити  покарання
та зменшити суму стягнення моральної шкоди на користь потерпілих;
 
     засуджена ОСОБА_2 стверджує, що попередньої змови із  ОСОБА_1
на вбивство ОСОБА_5 у неї не було, знаряддя злочину вона  останній
не  подавала,  що   підтверджується   висновками   експертиз   про
відсутність її відбитків пальців на сокирі і  ножі,  а  вона  була
лише свідком вбивства.  Вважає,  що  досудове  і  судове  слідство
проведено неповно і однобічно, ОСОБА_1 її обмовила,  у  зв"язку  з
чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.  За
змістом скарги ОСОБА_2 просить переглянути постановлений щодо  неї
вирок і прийняти законне й справедливе рішення.
 
     Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою
касаційну  скаргу,  прокурора  про  залишення  вироку  без  зміни,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційних
скарг,  колегія  суддів  вважає,  що  вони  підлягають  частковому
задоволенню.
 
     Вина ОСОБА_2  і  ОСОБА_1  у  вчиненні  злочину  за  обставин,
викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів,  зібраних
по справі та перевірених судом.
 
     ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_5 вбила ОСОБА_1, а вона  лише
була свідком і забрала у потерпілого гроші та продукти харчування.
 
     Однак, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_2 у вчиненні
умисного вбивства ОСОБА_5 підтверджена іншими зібраними  у  справі
доказами.
 
     Так, ОСОБА_1 як на досудовому слідстві так і  в  суді  давала
однакові показання про те, що ОСОБА_2 розповіла їй про  ОСОБА_5  і
вони домовились його вбити з метою заволодіння грошовими  коштами.
В будинку потерпілий пригостив їх горілкою, а коли ОСОБА_2  подала
знак що пора починати, вона, представившись контролером, запросила
ОСОБА_5 до іншої кімнати показати електролічильник.  Коли  ОСОБА_5
опинився до неї спиною, вона накинула на його  шию  електропровід,
почала душити і вдарила графіном по голові. Зайшла ОСОБА_2 і  вона
попросила її принести ніж, а згодом сокиру. Всі тілесні ушкодження
потерпілому завдала вона різними знаряддями  злочину,  які  на  її
прохання періодично подавала ОСОБА_2.
 
     ОСОБА_2, чоловік засудженої ОСОБА_2 в суді  показав,  що  він
запитував у дружини звідки взялись продукти харчування і  цигарки,
на що ОСОБА_2 відповіла що все купила.
 
     Iз показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що  ОСОБА_1  розповіла
йому про вбивство ОСОБА_5 і просила нікому про це не казати.
 
     Свідок ОСОБА_7 показала, що її мати ОСОБА_2 теж їй  розповіла
що вони з ОСОБА_1 вбили ОСОБА_5 і віддала викрадені у  потерпілого
140 грн.
 
     Свідок ОСОБА_4 суду показав, що  прийшовши  перевідати  свого
дядька ОСОБА_5, який страждав на психічну хворобу,  у  кімнаті,  в
якій останній не проживав, він виявив його труп.
 
     Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_8.
 
     Згідно з даними судово-медичної експертизи на  трупі  ОСОБА_5
виявлено не менше 28 забійних  та  рублячих  ран,  17  з  яких  на
голові. Смерть ОСОБА_5 настала в результаті гострої травми голови,
яка викликала перелом кісток черепа і забій головного мозку.
 
     За даними протоколів відтворення обстановки і обставин  події
ОСОБА_2  і  ОСОБА_1  показали  і  розповіли  на  місці   обставини
вчиненого вбивства ОСОБА_5.
 
     На вилучених  в  ході  досудового  слідства  сокирі,  частині
шліфувального  каменю,  електродроті,   ножі,   чоботях,   жилеті,
джемпері, наволочці,  фрагменту  тканини,  штанах,  рукавичках  та
ключі з мотузкою знайдена кров  людини,  яка  могла  походити  від
потерпілого ОСОБА_5 або ОСОБА_1 Походження цих слідів від  ОСОБА_2
виключається.
 
     Доводи ОСОБА_2  у  касаційній  скарзі  про  те,  що  вона  не
подавала ОСОБА_1 ножа та сокири  для  нанесення  ОСОБА_5  тілесних
ушкоджень  і  тим  самим  не  приймала  участі  в  його  вбивстві,
необгрунтовані.
 
     Так, дослідженими в судовому  засіданні  доказами  по  справі
встановлено, що ніж та сокира не знаходидись в кімнаті, де ОСОБА_1
наносила тілесні ушкодження ОСОБА_5 За весь період часу  нанесення
ударів потерпілому ОСОБА_1 з кімнати не  виходила,  інших  осіб  в
будинку не було, а тому суд дійшов правильного  висновку  що  саме
ОСОБА_2, як співучасник вчинення злочину, подала ОСОБА_1  спочатку
ніж, а потім і сокиру для доведення раніше  запланованого  злочину
до кінця.
 
     Вивченням  матеріалів  справи  не  виявлено  порушень   вимог
кримінально-процесуального закону,  які  б  перешкодили  чи  могли
перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний, обгрунтований і справедливий вирок.
 
     Дії ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за п.п.6,12 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковані вірно, а покарання їм призначено
відповідно до вимог ст.65 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          з  урахуванням
характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних  про
їх особу, ролі кожного у вчиненому і є необхідним і достатнім  для
виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
 
     Тому підстав для  пом"якшення  засудженим  покарання  колегія
суддів не вбачає.
 
     Разом з тим, згідно з п.6  коментара  до  ст.91  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         при засуджені у справі декількох осіб  судові  витрати
підлягають  стягненню  в  долевому  порядку  з  урахуванням  вини,
ступеня відповідальності і майнового стану кожного,  у  зв"язку  з
чим колегія суддів вважає необхідним вирок щодо ОСОБА_2 і  ОСОБА_1
в частині стягнення з них солідарно судових витрат в сумі 801,  47
грн. на користь НДЕКЦ  при  УМВС  України  в  Полтавській  області
змінити, стягнувши дану суму з кожної засудженої порівну.
 
     Керуючи  ст.ст.395,  396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційні скарги засуджених ОСОБА_2  і  ОСОБА_1  задовольнити
частково і вирок апеляційного  суду  Полтавської  області  від  30
червня 2006 року щодо  них  в  частині  стягнення  судових  витрат
змінити.
 
     Стягнути з ОСОБА_2 та  ОСОБА_1  на  користь  НДЕКЦ  при  УМВС
України в Полтавській області по 400, 73 грн. з кожної.
 
     В решті вирок залишити без зміни.
 
                              Судді:
 
             Кравченко К.Т. Скотарь А.М. Самелюк П.О.