У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Драги В.П.,
суддів
Буніна О.I. і Федченка О.С.,
за участю прокурора
Микитенка О.П.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві " 17" жовтня 2006
року кримінальну справу за с касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2006
року.
Вироком Бериславського районного суду Херсонської області від
23 лютого 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше несудимого,
засуджено за ст. 286 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком
на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. звільнено
від відбування основного покарання з випробуванням протягом
іспитового строку 3 роки.
Вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він
22 липня 2005 року приблизно о 22 год. на автошляху Одеса -
Новоазовськ, в порушення вимог п.п. 19.1"а", 21.11 "а", 31.6 "б"
Правил дорожнього руху
керував трактором ЮМЗ -6 номер НОМЕР_1 з причепом ПТС - 4,
який не було обладнано габаритним освітленням та в кузові якого
знаходились пасажири. В результаті зазначених порушень ОСОБА_1
допустив зіткнення з автомобілем МАN-19403 державний № НОМЕР_2 під
керуванням ОСОБА_2., який рухався в попутному напрямку, внаслідок
чого пасажири причепу ОСОБА_3. і ОСОБА_4 були смертельно
травмовані, а ОСОБА_5. та ОСОБА_6. отримали відповідно тяжкі та
середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2006 року
вирок Бериславського районного суду від 23 лютого 2006 року в
частині призначеного ОСОБА_1. покарання скасовано. За ст. 286 ч.3
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. призначено 5 років позбавлення волі в
кримінально-виконавчій установі з позбавленням права керувати
транспортними засобами на 3 роки.
Вирок апеляційного суду оскаржено. У касаційній скарзі
засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що апеляційний суд не
врахував молодий вік та позитивні дані про його особу, що на
утриманні він має трьох неповнолітніх дітей, щире каяття, а також
прохання потерпілих не позбавляти його волі. В доповненнях до
касаційної скарги ОСОБА_1. зазначає, що суд неправильно встановив
фактичні обставини справи, що до відповідальності має бути
притягнуто й підприємця ОСОБА_2, який давав розпорядження на
проведення робіт за допомогою необладнаного освітленням причепа.
Вважає, що водій автомобіля також винен у зіткненні транспортних
засобів. Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_1, просить
скасувати судові рішення, а справу - направити на новий судовий
розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який вважав вирок апеляційного суду законним і обгрунтованим,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Винність ОСОБА_1. у злочині, вчиненому за викладених у вироку
обставин, доведена об"єктивними доказами, які зібрані у
передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.
Дана кримінальна справа розглянута судом першої інстанції в
порядку ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. При цьому суд в повній
мірі виконав вимоги ч.3 ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Доведеність винності ОСОБА_1., фактичні обставини вчинення ним
злочину та правильність кваліфікації його дій не оспорювались в
судах першої і другої інстанцій. За таких обставин посилання
ОСОБА_1. на невідповідність висновків суду фактичним обставинам
справи, є безпідставною.
Дії ОСОБА_1. за ч.3 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Розглянувши кримінальну справу, суд апеляційної інстанції
виніс окрему ухвалу на адресу прокурора Бериславського району
Херсонської області для встановлення особи, винної у випуску в
експлуатацію технічно несправних транспортних засобів, і
притягнення її до кримінальної відповідальності. Таким чином,
зазначене ОСОБА_1. в доповненнях до касаційної скарги питання є
вирішеним.
Посилання на необхідність притягнення до кримінальної
відповідальності водія автомобіля MAN ОСОБА_2. є необгрунтованими,
оскільки аварійна ситуація була створена діями ОСОБА_1. і ОСОБА_2.
не мав технічної можливості уникнути зіткнення як своєчасним
екстреним гальмуванням, так і застосуванням екстреного маневру, що
стверджується висновками судової автотехнічної експертизи .
Призначаючи засудженому ОСОБА_1. покарання, апеляційний суд
врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу
винного та обставини, що пом"якшують його відповідальність. Саме з
врахуванням зазначених у касаційній скарзі обставин, що
пом"якшують покарання, суд і призначив ОСОБА_1. покарання нижче
від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів вважає, що призначене апеляційним судом
ОСОБА_1. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і є достатнім й необхідним для його виправлення.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли
за собою зміну чи скасування вироку апеляційного суду, не
встановлено.
За таких обставин касаційна скарга з доповненнями до неї
підлягає залишенню без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 з доповненнями до неї
залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 23
травня 2006 року щодо нього - без зміни.
С У Д Д I :
В.П. Драга О.I. Бунін О.С. Федченко
З оригіналом згідно:
Суддя
Верховного Суду України О.I. Бунін