У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого- судді
     Короткевича М.Є., 
     суддів
     Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
     за участю прокурора
     Морозової  С.Ю.
     розглянула в судовому засіданні в місті Києві 17 жовтня  2006
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Донецької області.
     Вироком Калінінського районного суду  м. Донецька від
     5 серпня 2005 року
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 р.  народження,  громадянина  України,  судимого
18.05.2004 р. цим же судом за ч.1 ст. 309 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 2  роки позбавлення волі
     з іспитовим строком 2 роки,
     засуджено до позбавлення волі:
     -  за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 7 років;
     -  за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки;
     -  за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки;
     -  за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів
     ОСОБА_1 призначено покарання 7 років позбавлення волі,  а  на
підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  призначеного  покарання
частково приєднано невідбуте покарання  за  попереднім  вироком  і
остаточно до відбуття визначено  7  років  6  місяців  позбавлення
волі.
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_2. народження,
     громадянина України, не судимого,
     засуджено до позбавлення волі:
     -  за ч.2 ст.121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із  застосуванням
ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     на 5 років;
     -  за ч.2 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки;
     -  за ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки.
     На  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у вигляді 5  років
позбавлення волі.
     З обох засуджених стягнуто судові  витрати  і  5000  грн.  на
користь потерпілого ОСОБА_3.
     В апеляційному порядку справа не розглядалась.
     За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними у тому,  що
вони  приблизно 0 5 .00 - 5.30 годин 12  березня  2005  року  біля 
будинку  №  АДРЕСА_1  в   Калинінському    районі   м.   Донецька,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою  змовою
групою осіб,  вчинили хуліганство і умисно заподіяли ОСОБА_4 тяжкі
тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого,  а  також
відкрито викрали майно потерпілого.
     ОСОБА_1,  крім  цього,  засуджено   за   незаконне   повторне
придбання, виготовлення і зберігання  без  мети  збуту  за  місцем
проживання у кв. № АДРЕСА_2 в м.  Донецьку  особливо  небезпечного
наркотичного засобу - каннабісу (маріхуани).
     У  касаційному  поданні  поставлено  питання  про  скасування
постановленого  вироку   і   направлення   справи   на   додаткове
розслідування  у  зв'язку  з  неправильною,  на  думку  прокурора,
кваліфікацією дій засуджених за ч.2 ст.121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
оскільки, як  зазначає  у  поданні  прокурор,  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2
вчинили умисне вбивство потерпілого з хуліганських мотивів.  Також
прокурор просить скасувати судові рішення у зв'язку з неправильним
застосуванням  ст.  69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          при  призначенні
покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.  121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  і  у
зв'язку з невідповідністю покарання тяжкості вчинених злочинів  та
особам засуджених внаслідок м'якості.
     Заслухавши доповідача, прокурора,  яка  просила  задовольнити
касаційне подання,  перевіривши  матеріали  справи  і  обговоривши
доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає,  що  касаційне
подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як вбачається з матеріалів справи, в порушення  вимог  ст.368
КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          органи  досудового  слідства   та   суд
допустили неповноту відповідно, досудового  і  судового  слідства,
оскільки  не  з'ясували  з   достатньою   повнотою   питання   про
направленість умислу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 при вчиненні злочинних  дій
щодо ОСОБА_4.
     Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України
№ 2 ( v0002700-03 ) (v0002700-03)
         від 7 лютого 2003 р. "Про  судову  практику  в
справах  про  злочини  проти  життя   та   здоров'я   особи"   для
відмежування умисного вбивства  від  умисного  заподіяння  тяжкого
тілесного  ушкодження,  судам  необхідно  вирішувати  питання  про
умисел, виходячи із сукупності  всіх  обставин  вчиненого  діяння,
зокрема, враховувати спосіб,  кількість,  характер  і  локалізацію
поранень і тілесних ушкоджень та інше.
     Органи досудового слідства, пред'являючи  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2
обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121  і  ч.2
ст.296 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  суд,  визнаючи  їх  винними  у
вчиненні цих злочинів, не врахували  всієї  сукупності  доказів  у
справі, які, за умови  їх  належного  дослідження,  могли  суттєво
вплинути на правильність судового рішення.
     Зокрема, з висновку судово-медичної експертизи вбачається, що
потерпілому ОСОБА_4 було спричинено не менше ніж  14-15  ударів  в
область голови тупими предметами, якими могли бути руки або  взуті
в черевики ноги. Всі  тілесні  ушкодження  на  голові  потерпілого
утворилися незадовго до його смерті і, як  за  сукупністю,  так  і
кожне окремо, мають ознаки тяжкого  ушкодження,  небезпечного  для
життя.   Смерть   потерпілого    настала    внаслідок    відкритої
черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки і в  шлуночки
головного мозку, що ускладнилось набряком головного мозку.
     Незважаючи на наявність такого висновку експертизи  та  інших
даних, які свідчать про ознаки в діях засуджених умислу на  умисне
вбивство потерпілого з  хуліганських  мотивів,  органи  досудового
слідства і суд не вжили  всіх  передбачених  законом  заходів  для
всебічного, повного  і  об'єктивного  розслідування  справи  і  її
судового розгляду.
     За таких  обставин   вирок  суду  щодо  ОСОБА_2.  і  ОСОБА_1.
підлягає скасуванню, а справа направленню на  нове  розслідування,
при  якому  належить   з   урахуванням   вищенаведеного   провести
відповідні  слідчі  дії,  допитати  судово-медичного  експерта,  і
ретельно перевірити усі інші доводи, на які  посилається  прокурор 
у касаційному поданні.
     На підставі  наведеного,  керуючись  ст.  ст.  395,  396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
     У Х В А Л И Л А :
     касаційне  подання  заступника  прокурора  Донецької  області
задовольнити частково.
     Вирок Калінінського районного суду  м. Донецька від  5 серпня
2005 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на
нове розслідування.
     С  У  Д  Д  I :
     Короткевич М.Є.  Пошва Б.М.  Нікітін Ю.I.