У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Короткевича М.Є.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від
5 січня 2006 року, яким його,
ОСОБА_1, громадянина України,
несудимого,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до обмеження
волі на 2 роки, на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від
відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням, з
іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків відповідно до
вимог ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 березня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13 грудня 2004 року з
ремонтно-механічного цеху НОМЕР_1 Жулянського машинобудівного
заводу IНФОРМАЦIЯ_1, розташованого по АДРЕСА_1, за попередньою
змовою з іншою особою вчинив крадіжку майна - металевої станини
агрегатного верстату вартістю 1597 грн. 50 коп.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
неповноту і однобічність досудового і судового слідства та істотні
порушення КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Просить скасувати постановлені
щодо нього судові рішення і закрити кримінальну справу за
відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора про законність і обгрунтованість постановлених щодо
ОСОБА_1 судових рішень, перевіривши матеріали кримінальної справи
і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
підстав для задоволення скарги немає.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове
слідство у ній проведено з дотриманням вимог
кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону,
які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у
справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1 у
вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені
перевіреними у справі та наведеними у вироку доказами.
Зокрема, з показань свідка ОСОБА_2, який також
обвинувачувався у вказаному злочині, і відносно якого провадження
по кримінальній справі закрито на підставі акту амністії,
вбачається, що за пропозицію ОСОБА_1 він погодився за винагороду
вивезти з заводу металеву станину, яку завантажили на автомобіль
КАМАЗ і разом із ОСОБА_1вивезли з території заводу на пункт
прийому металобрухту по АДРЕСА_2.
Показання ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1крадіжки металевої
станини узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9. і ОСОБА_10;
підтверджуються даними протоколів відтворення обстановки і
обставин події, огляду місця події, довідкою про вартість
металевого виробу, іншими доказами.
Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх
сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованого
висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, вірно
кваліфікувавши його дії за ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Зазначеним спростовуються наведені у скарзі засудженого
доводи про відсутність у його діях складу злочину і
необгрунтованість засудження.
Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний
закон, чи що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню
тяжкості вчинених злочинів і його особі, немає підстав.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
С У Д Д I :
Короткевич М.Є. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.