Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів - Буніна О.I., Федченка О.С.

розглянула в судовому засіданні 17 жовтня 2006р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2005р.

ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше судимого:

- 15 червня 1994р. Дарницьким районним судом м. Києва за ст.81 ч.3 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 3 жовтня 1997р. Харківським районним судом м. Києва за ст.141 ч.2 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 22 лютого 2000р. Дарницьким районним судом м. Києва за ст.229-6 ч.2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, звільненого 22 листопада 2003р. за відбуттям строку покарання

засуджено за ст.121 ч.2 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі, за ст.187 ч.1 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно на 8 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 вересня 2005р. вирок змінено: з нього виключено посилання суду на судимості ОСОБА_2 у 1994р. та 1997р. В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2а визнано винним у вчиненні ним на літньому майданчику ресторану IНФОРМАЦIЯ_2 на АДРЕСА_1 таких злочинів.

18 вересня 2004р. о 22 год. ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння на грунті неприязних стосунків побив ОСОБА_3, нанісши йому по декілька ударів кулаком у голову та ногою в живіт, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких IНФОРМАЦIЯ_3останній помер.

19 вересня 2004р. о 20 год. ОСОБА_2 під час вживання спиртних напоїв з Варенею відкрито заволодів грошима останнього у сумі 80 грн. і з метою утримання зазначених коштів ОСОБА_2 наніс потерпілому удар кулаком у голову, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційній скарзі захисник посилається на те, що судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням права засудженого на захист та інших вимог кримінально-процесуального закону, ОСОБА_2 злочинів, за які його засуджено, не вчиняв, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами, яким суд, крім того, не дав належної оцінки, і внаслідок цього неправильно застосував кримінальний закон. Також зазначає, що апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в його та засудженого апеляціях, і не усунув допущених судом першої інстанції недоліків.

Порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у тому числі, й порушення права засудженого на захист, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в судовому засіданні дав докладні показання про обставини побиття ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3 і заподіяння останньому таких тілесних ушкоджень, від яких сталася його смерть.

Ці показання свідок підтвердив і при проведенні за його участю відтворення обстановки та обставин події, очної ставки із ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_5 послався у своїх показаннях на те, що під час інциденту між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, останній наносив ногами удари по тілу потерпілого і при цьому один з ударів було нанесено ногою зверху вниз.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 виявлені тяжкі тілесні ушкодження живота, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких сталася смерть останнього.

Експерт ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю підтвердив такий висновок експертизи і пояснив, що між отриманою потерпілим IНФОРМАЦIЯ_3 травмою живота та настанням його смерті є прямий причинний зв'язок. Крім того, експерт зазначив, що виникнення даної травми живота при падінні потерпілого виключається.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні ним розбійного нападу підтверджена даними, що містяться у показаннях потерпілого ОСОБА_7, якими встановлено, що 19 вересня 2004р. під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_2 з кишені його піджака вихопив 80 грн., а потім наніс йому удар кулаком в обличчя і з грошима утік.

Факт вчинення ОСОБА_2 розбійного нападу підтверджений також показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, протоколами очних ставок, висновком судово-медичної експертизи, іншими матеріалами справи.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 в умисному заподіянні ним потерпілому IНФОРМАЦIЯ_3 тяжких тілесних ушкоджень, від яких сталася його смерть, та у вчиненні ним розбою щодо потерпілого ОСОБА_7.

Зазначеним спростовуються наведені у скарзі захисника доводи про необгрунтованість засудження ОСОБА_2 за ці злочини.

Дії ОСОБА_2 за ст.ст.121 ч.2, 187 ч.1 КК України (2341-14) кваліфіковані вірно.

Відсутні підстави для пом'якшення засудженому і покарання, оскільки воно йому призначене справедливе і відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу.

Посилання у скарзі захисника на те, що апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в його та засудженого апеляціях, є безпідставним.

Як з'ясовано матеріалами справи, апеляційним судом справа розглянута у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону.

Отже, у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів -

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 відмовити.