У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Глоса Л.Ф., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Брянцева В.А.
та потерпілої
ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві, 12 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
затвердив обвинувальний висновок на ухвалу Апеляційного суду
Донецької області від 6 липня 2006 року, якою кримінальна справа
за обвинуваченням:
1.ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця
АДРЕСА_1 Новосанжарського району
Полтавської області, раніше неодноразово
судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п.п. 1,
12, 194 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
;
2.ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,
уродженця м. Брянська РФ,
такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2, п.п 1, 12 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, повернута прокурору Донецької області для
проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 і ОСОБА_3
обвинувачуються у вчиненні таких злочинів.
29 липня 2005 року ОСОБА_2 приїхав в смт. Благодатне і
зустрів знайомих йому ОСОБА_4 та ОСОБА_3. З розмови з останнім
йому стало відомо, що мешканець цього ж селища ОСОБА_1 побив їх та
образив ОСОБА_2, підозрюючи його в крадіжці 100 грн. У відповідь
на це ОСОБА_2 з-за обмови та образи, а ОСОБА_3 з помсти за
побиття, на грунті раптово виниклих особистих неприязних
стосунків, вирішили вчинити вбивство ОСОБА_1, при цьому висловили
свій намір вголос і домовились про спільне вчинення особливо
тяжкого злочину. З метою реалізації свого умислу, направленого на
протиправне позбавлення життя ОСОБА_1, з помсти за обмову,
заподіяну образу та побиття ОСОБА_3, ОСОБА_2, взявши з собою
молоток, разом із ОСОБА_3 30 липня 2005 року, приблизно о 3-4
годині, прибули у зазначений ОСОБА_3 двір будинку № АДРЕСА_2 в
смт. Благодатне Волноваського району Донецької області, де
проживав ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_5. Коли ОСОБА_5
вийшла у двір і відмовилася впускати їх в будинок, у ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, які зрозуміли, що вона перешкоджає реалізації їх
спільного наміру на протиправне позбавлення життя ОСОБА_1, виник
умисел на вбивство 2 осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Реалізуючи свій
злочинний намір, направлений на позбавлення життя двох осіб,
ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3им, перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння, діючи спільно та узгоджено, стали наносити ОСОБА_5
удари руками у різні частини тіла і стискати їй шию. Коли ОСОБА_5
стала кричати і кликати допомогу, ОСОБА_2, принесеним з собою
молотком, а ОСОБА_3, піднятим із землі каменем, стали наносити їй
удари у різні частини тіла - по голові, тулубу, завдавши їй кожний
не менше 19 ударів, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження. Після
цього ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 прив'язали ОСОБА_5 до відра з
камінням і кинули її у криницю з водою. Смерть ОСОБА_5 настала
внаслідок механічної асфіксії, від закриття дихальних шляхів
водою - утоплення.
Потім, продовжуючи свої дії, направлені на реалізацію
злочинного умислу на позбавлення життя двох осіб, ОСОБА_2 разом із
ОСОБА_3 зайшли в приміщення літньої кухні, де спав ОСОБА_1, і
принесеним з собою молотком по черзі нанесли не менше чотирьох
ударів по голові, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких
настала смерть ОСОБА_1. Переконавшись, що останній без ознак
життя, також кинули ОСОБА_1 в криницю з водою.
Крім того, ОСОБА_2, після вчинення вбивства ОСОБА_5 та
ОСОБА_1, побачивши сліди крові на підлозі літньої кухні, з метою
приховання особливо тяжкого злочину, вирішив їх знищити шляхом
підпалу будівлі. Усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій,
передбачаючи пошкодження та знищення майна, і бажаючи настання
таких наслідків ОСОБА_2 підпалив простирадло, від чого виникла
пожежа, а сам з місця події зник. Внаслідок пожежі була пошкоджена
літня кухня, яка належала ОСОБА_1. та знищено майно її сім'ї, чим
заподіяна шкода на суму 16 758 грн., а також знищено майно ОСОБА_5
на суму 430 грн.
У касаційному поданні прокурор просить ухвалу суду скасувати
у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону,
а справу направити на новий судовий розгляд, зазначає, що
неповнота досудового слідства може бути усунута в судовому
засіданні.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_1., яка
просила відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора,
міркування прокурора, який просив частково задовольнити касаційне
подання, виключивши деякі пункти з ухвали і направити справу на
додаткове розслідування, обговоривши доводи касаційного подання та
перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне
подання підлягає частковому задоволенню, а справа - поверненню на
нове розслідування.
У відповідності до вимог ст. 22 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані
вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і
об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини,
що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.
Ці вимоги закону слідчими органами належним чином не були
виконані. Обставини, що мали важливе значення для справи не були з
достатньою повнотою з'ясовані.
Як убачається зі справи висновки органів досудового слідства
про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінованих злочинів
грунтуються на їх показаннях на початковій стадії досудового
слідства.
У подальшому, як видно з матеріалів справи, під час
досудового слідства, у тому числі й при проведенні відтворення
обстановки та обставин події, вони давали суперечливі показання, у
яких не визнавали себе винними в інкримінованих злочинах.
Стверджували, що вбивство потерпілих вчинили ОСОБА_4 і ОСОБА_6.
У судовому засіданні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 показали, що до них
застосовувалися незаконні методи ведення слідства.
Крім того, як убачається з протоколу очної ставки між ОСОБА_2
і ОСОБА_3, вони дали суперечливі показання, з яких не видно їх
причетності до вбивства потерпілих.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, щодо якого під
час досудового слідства винесено постанову про відмову в порушенні
кримінальної справи за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на підставі ст. 6 п. 2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
показав, що він на слідстві давав неправдиві показання, оскільки
працівники міліції застосовували до нього недозволені методи
ведення слідства.
Зазначені показання органами досудового слідства з достатньою
повнотою перевірені не були.
За таких умов суд, з урахуванням того, що для з'ясування
зазначених обставин треба провести значний обсяг слідчих та
оперативно-розшукових дій, правильно направив справу на нове
розслідування, вказавши що необхідно встановити та перевірити.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд в ухвалі
передчасно зазначив про необхідність виконання слідчих дій,
вказаних у п.п. 9, 10, 11, 12, 16, оскільки ці питання можуть бути
з'ясовані як під час досудового слідства, так і в судовому
засіданні.
Тому вищенаведені вказівки підлягають виключенню з ухвали
суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційне подання прокурора, який затвердив обвинувальний
висновок задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2006
року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити.
Виключити з неї вказівки, зазначені в п.п. 9, 10, 11, 12, 16.
У решті ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6
липня 2006 року залишити без зміни.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3. залишити
попередній - тримання під вартою.
судді:
Кравченко К.Т. Глос Л.Ф. Заголдний В.В.