У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Дороніної В.П.,
суддів
Селівона О.Ф., Шевченко Т.В.,
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.,
засудженого
ОСОБА_1.,
захисника
ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні 12 жовтня 2006 року у м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 на вирок Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
громадянин України,
раніше судимий:
- 7 листопада 2002 року за ч. 2 ст. 345 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі зі звільненням
від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 30 червня 2004 року за ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 296
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
звільнений 2 листопада 2005 року умовно-достроково на 3 місяці 3
дні,
засуджений:
- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією майна, за сукупністю злочинів на
підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено 14 років
позбавлення волі з конфіскацією майна,
згідно зі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
частково приєднано
невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 14
років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_4,громадянин України,
раніше не судимий,
засуджений:
- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією майна,
за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
призначено 12 років позбавлення волі з конфіскацією
майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 солідарно на
користь потерпілої ОСОБА_5 727 грн. 20 коп. у відшкодування
матеріальної шкоди, 30000 грн. - моральної шкоди, а також 203 грн.
23 коп. з кожного - судові витрати.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в умисному вбивстві
ОСОБА_6 з корисливих мотивів при розбійному нападі, вчиненому за
попередньою змовою з ОСОБА_4, за таких обставин.
22 грудня 2005 року у вечірній час ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у кафе
IНФОРМАЦIЯ_1, що розташований у АДРЕСА_1, познайомилися з раніше
незнайомим ОСОБА_6. У процесі спільного вживання спиртних напоїв у
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_6а з
метою заволодіння його майном при розбійному нападі.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_2 і ОСОБА_4, діючи узгоджено,
скориставшись тим, що ОСОБА_6, який приїхав до Євпаторії на
відпочинок з Росії, не орієнтується у місті, під приводом
познайомити його з дівчатами, завели ОСОБА_6 у безлюдне місце.
Після чого, з метою заволодіння його майном і умисного вбивства,
напали на нього. При цьому нанесли йому удари кулаками по голові,
а ОСОБА_2 наніс удари невстановленим тупим предметом. Після того,
як ОСОБА_6 упав на землю, ОСОБА_2 ще наніс йому численні удари по
голові тим же предметом.
Смерть ОСОБА_6 настала на місці вчинення злочинів.
Після вчиненого вбивства ОСОБА_2 і ОСОБА_4 заволоділи майном
ОСОБА_6 на загальну суму 727 грн. 20 коп.
Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить вирок
скасувати, справу закрити, вказує, що він не причетний до вбивства
ОСОБА_6.
Адвокат ОСОБА_3 також просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1,
справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів,
посилаючись на те, що у справі відсутні докази на підтвердження
участі ОСОБА_1 у вчиненні вбивства ОСОБА_6.
Вирок щодо ОСОБА_4 не оскаржений, на нього не подано подання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, які підтримали
скарги, думку прокурора про залишення скарг без задоволення, а
вироку - без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи,
наведені у скаргах, колегія суддів підстав для їх задоволення не
вбачає.
Як вбачається з показань ОСОБА_4 на досудовому слідстві, які
він давав за участю адвоката, після вживання спиртних напоїв з
ОСОБА_6, вони разом з ОСОБА_2 пішли в напрямку мікрорайону
"Супутник" через пустир, а потім разом з ОСОБА_2 побили
потерпілого, наносячи удари кулаками, а ОСОБА_2 і предметом,
схожим на палку.
Від їх дій ОСОБА_6 упав на землю, він, ОСОБА_4, зняв з
потерпілого куртку і черевики, а ОСОБА_2 у цей час обшукав кишені
штанів потерпілого.
ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував, що вони після
спільного вживання спиртних напоїв разом з ОСОБА_4 повели ОСОБА_6
у напрямку мікрорайону "Супутник" через пустир. На досудовому
слідстві він визнавав і те, що бачив, як ОСОБА_4 бив потерпілого,
забрав його речі.
Твердження засуджених про те, що показання на досудовому
слідстві вони давали внаслідок недозволених методів слідства,
судом перевірялись і не знайшли підтвердження.
Судом обгрунтовано визнано, що показання ОСОБА_4 на
досудовому слідстві є достовірними, оскільки вони об'єктивно
підтверджені іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні,
даними, що містяться у протоколі огляду місця події.
Показаннями потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що ввечері 22
грудня 2005 року її брат ОСОБА_6 пішов до знайомої ОСОБА_7. При
цьому він був одягнутий у чорну кожану куртку та чоботи, які під
час досудового слідства були вилучені у ОСОБА_4 і упізнані
потерпілою як такі, що належали ОСОБА_6.
За висновками судово-імунологічної експертизи на коміру
куртки виявлено кров, яка могла належати як ОСОБА_6, так і
ОСОБА_2.
Про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 вчинили розбійний напад і умисне
вбивство ОСОБА_6 свідчать дані, що містяться в актах
судово-медичного освідування ОСОБА_4 і ОСОБА_1.
У ОСОБА_4 виявлено крововилив на обличчі, при цьому ОСОБА_4
пояснив експерту, що вони з ОСОБА_2 побили чоловіка, він наносив
тому удари кулаками, а ОСОБА_2 - палкою по голові. Потерпілий при
опорі наніс ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя.
У ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді
гранульованого поранення правої кісті.
У судовому засіданні експерт підтвердив, що таке поранення
могло виникнути від дії предмета, яким наносились удари
потерпілому.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_6
настала від несумісної з життям відкритої проникаючої травми
голови у вигляді численних саден, крововиливів і забитих ран на
обличчі і голові, масивних крововиливів у м'які тканини обличчя і
волосистої частини голови, травматичної екстракції зубів, розриву
твердої мозкової оболонки, вдавленого перелому лобної і тім'яної
кісток, лінейних переломів скроневих кісток голови,
субарахноїдальних крововиливів і внутрішньо-мозкових крововиливів
у стовбурові відділи мозку.
У стадії досудового слідства ОСОБА_4 не тільки показав місце
вчинення злочинів, а і дав показання щодо механізму спричинення
потерпілому тілесних ушкоджень, у тому числі показав, що ОСОБА_2
наносив удари якимось предметом.
Судово-медичний експерт Полункін В.Б. підтвердив, що тілесні
ушкодження, виявлені у ОСОБА_6 при проведенні судово-медичної
експертизи, могли бути заподіяні за обставин, викладених ОСОБА_4 і
внаслідок численних ударів по голові потерпілого предметом, про що
пояснював ОСОБА_4.
Про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_2 і потерпілий ОСОБА_6 разом
вживали спиртні напої, після чого разом вийшли з кафе і пішли
через пустир, показали свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Таким чином дослідивши докази і оцінивши їх у сукупності, суд
обгрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в
умисному вбивстві ОСОБА_6а при розбійному нападі на нього, з
корисливих мотивів і за попередньою змовою групою осіб.
Погоджуючись з таким висновком суду, колегія суддів находить
необгрунтованими доводи скарг засудженого ОСОБА_1 та його
захисника - адвоката ОСОБА_3. про те, що винуватість ОСОБА_1 не
доведена.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
ставили під сумнів висновки суду, немає.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, підстав для його пом'якшення немає.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника -
адвоката ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року щодо
ОСОБА_1 - без змін.
С у д д і: