У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М., Кривенди О.В.
за участю прокурора
Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Вінницької області на вирок Оратівського районного суду
Вінницької області від 26 січня 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, немаючого судимості,
засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст.. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
Як визнав встановленим суд, 20 жовтня 2004 року близько 16-ї
години 30 хвилин ОСОБА_1 проник у будинок ОСОБА_2 с. Скоморошки
Оратівського району, де погрожуючи застосуванням насильства,
небезпечного для життя та здоров"я потерпілої напав на ОСОБА_2,
заволодівши 700 грн. та майном останньої на суму 120грн.
У касаційному поданні заступник прокурора Вінницької
області, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненому та
правильності кваліфікації його дій, зазначає, що судом
безпідставно застосована до засудженого ст.. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, що призвело до призначення покарання, яке не
відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Просить
вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, яка підтримала
касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши
матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційне
подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені
інкримінованого йому злочину відповідає матеріалам справи.
Як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_1 повністю
визнав свою винуватість у вчиненому, у зв"язку з чим докази у
судовому засіданні досліджувалися в порядку ст. 299 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено з додержанням вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості
вчиненого ним злочину, особи засудженого та пом"якшуючих покарання
обставин і яке є необхідним й достатнім для його виправлення та
попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_1. покарання нижче від найнижчої межі,
встановленої в санкції ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
підставі ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд навів у вироку
переконливі підстави прийняття такого рішення. Зокрема, суд
врахував, як вбачається з вироку, що ОСОБА_1 раніше не судимий,
вчинив злочин у неповнолітньому віці, його щире каяття та активне
сприяння розкриттю злочину, те, що він виховувався у багатодітній
сім"ї, матеріальні збитки в більшій частині відшкодовані, думку
потерпілої.
Наведені обставини, що пом"якшують покарання та істотно
знижують ступінь тяжкості вчиненого давали суду підстави дійти
висновку щодо можливості призначення покарання ОСОБА_1. нижче від
найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на підставі ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Підстав вважати призначене засудженому покарання м"яким
колегія суддів не вбачає.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по
справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційного подання заступника
прокурора Вінницької області.
С у д д і:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кривенда О.В.