У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України
 
     у складі:
 
     головуючого
 
     Міщенка С.М.,
 
     суддів
 
     Паневіна В.О. і Стрекалова Є.Ф.,
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  10  жовтня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення.
 
     Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької  області
від 23 серпня 2005  року,  залишеним  без  зміни  ухвалою  колегії
суддів судової палати у  кримінальних  справах  апеляційного  суду
Запорізької області від 23 листопада 2005 року,
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     судимого 31.01.2002р. за ст. 185 ч. 4 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
з  урахуванням  змін,  внесених  ухвалою  апеляційного  суду   від
29.04.2002р. із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3
роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
його  звільнено  від  відбування  покарання  з  випробуванням   із
іспитовим строком на 2 роки,
 
     засуджено за ст. 122 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки  6
місяців позбавлення волі, за ст. 309 ч. 1 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, а за сукупністю  злочинів  на
підставі ст. 70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  6  місяців
позбавлення волі. На підставі ст. 71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до
цього  покарання  частково  приєднано   невідбуте   покарання   за
попереднім вироком від  31.01.2002р.  1  рік  позбавлення  волі  і
остаточно йому визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
 
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 27 квітня та 15 травня 2003
року  він  у  м.  Бердянську,  перебуваючи  у  стані  алкогольного
сп'яніння, умисно спричинив потерпілій ОСОБА_2 середньої  тяжкості
тілесні ушкодження, а також незаконно придбав та зберігав без мети
збуту 0,162 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу  -  опію
ацетильованого, який у нього було вилучено працівниками міліції 24
травня 2005 року.
 
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, зазначаючи,  що  його
винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів не  доведена,  що
висновки суду не відповідають фактичним обставинам  справи,  що  у
справі допущено неповноту і  однобічність  досудового  і  судового
слідства,  безпідставно  не  проведено  комплексну  судово-медичну
експертизу  щодо  потерпілої,   просить   скасувати   постановлені
стосовно нього судові рішення і направити справу на новий  судовий
розгляд.
 
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія  суддів  не  вбачає
підстав для внесення справи  на  касаційний  розгляд  з  метою  її
перегляду.
 
     Доводи у касаційній скарзі засудженого  ОСОБА_1  про  те,  що
його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена,
є безпідставними.
 
     Ці його твердження були предметом дослідження судів першої та
апеляційної  інстанцій  і  спростовані  наведеними  у  їх  судових
рішеннях доказами.
 
     Зокрема, до  висновку  про  доведеність  винності  ОСОБА_1  у
спричиненні потерпілій ОСОБА_2 умисних середньої тяжкості тілесних
ушкоджень суд дійшов на підставі показань потерпілої  ОСОБА_2,  із
яких убачається, що в ніч на 27 квітня  та  15  травня  2003  року
ОСОБА_1 під час сварки побив її, душив,  штовхав,  внаслідок  чого
вона вдарялася головою  об  асфальт,  огорожу  та  інші  предмети,
показань свідка ОСОБА_3,  яка  підтвердила,  що  чула  сварку  між
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в ніч на 15 травня і бачила потерпілу, обличчя і
одяг якої були в крові.
 
     Ці їх показання узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_4 і
ОСОБА_5, які також бачили на обличчі потерпілої тілесні ушкодження
і яким остання розповідала,  що  її  бив  ОСОБА_1,  та  об'єктивно
підтверджуються даними, які містяться у  висновку  судово-медичної
експертизи, з якого убачається,  що  у  ОСОБА_2  поряд  із  іншими
ушкодженнями було виявлено черепно-мозкову травму,  яку  віднесено
до середньої тяжкості тілесних ушкоджень  .  Ці  ушкодження  могли
бути спричинені у строки та за обставин, зазначених ОСОБА_2.
 
     Винність ОСОБА_1 у незаконному придбанні  та  зберіганні  без
мети  збуту  особливо  небезпечного  наркотичного  засобу  -  опію
ацетильованого підтверджена показаннями свідків ОСОБА_6,  ОСОБА_7,
ОСОБА_8 і ОСОБА_9,  із  яких  убачається,  що  під  час  огляду  в
присутності понятих у ОСОБА_1 було виявлено  і  вилучено  шприц  з
рідиною   коричневого   кольору,   яка    за    даними    висновку
судово-хімічної  експертизи  є  розчином   особливо   небезпечного
наркотичного засобу - опію ацетильованого об'ємом  5,6  мл  (0,162
гр. сухої речовини).
 
     Таким чином, уся сукупність зібраних у  справі  доказів  була
ретельно проаналізована судом як з точки зору допустимості  так  і
достовірності, що дало можливість  дійти  обгрунтованого  висновку
про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів.
 
     Перелічені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 доводи про
неповноту досудового і судового  слідства  та  неправильну  оцінку
доказів у справі, про проявлену у зв'язку з  цим  необ'єктивність,
стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи  з
підстав, зазначених у ст.ст. 368, 369 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Разом із  тим,  касаційний  суд  переглядати  їх  не  вправі,
оскільки законом передбачено, що відповідно до вимог ст.  398  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , підставами для скасування або  зміни  вироку,
ухвали      чи      постанови      є:      істотне       порушення
кримінально-процесуального   закону,   неправильне    застосування
кримінального  закону,  невідповідність   призначеного   покарання
тяжкості злочину та особі засудженого.
 
     Проте даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1  неправильно
застосовано  кримінальний  закон,   допущено   істотні   порушення
кримінально-процесуального закону чи що призначене йому  покарання
не відповідає тяжкості ним вчиненого та його особі, не виявлено.
 
     Отже, передбачені  ст.  398  ч.  1  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстави  для  призначення  справи  щодо  ОСОБА_1  до  касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у  ст.  384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , відсутні.
 
     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
     ухвалила:
 
     У   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.
 
     Судді:
 
     Міщенко С.М. Паневін В.О. Стрекалов Є.Ф.