розглянула в судовому засіданні в м. Києві " 10" жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Луганської області від 1 червня 2006 року.

Цим вироком

раніше не судимого,

засуджено за ст. 186 ч.3 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі;

за ст. 115 ч.2 п.п. 9, 12 КК України (2341-14) на 12 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі.

раніше не судимого,

засуджено за ст. 186 ч.3 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі;

за ст. 115 ч.2 п.п. 9, 12 КК України (2341-14) на 13 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі.

ОСОБА_3, раніше судимого:

30.07. 2004 року Перевальським районним судом за ст. 185 ч.2 КК України (2341-14) на 3 роки обмеження волі і

на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки,

за ст. 186 ч.3 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі;

за ст. 115 ч.2 п.п. 9, 12 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.ч.1, 2 КК України (2341-14) ОСОБА_3 призначено 14 років позбавлення волі. За сукупністю вироків на підставі ст.ст. 71, 72 КК України (2341-14) ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі.

З засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 стягнуто судові витрати згідно до вимог ст. 93 КПК України (1001-05) .

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України (1001-05) .

За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнано винними у тому, що вони 27 травня 2005 року, приблизно о 23 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою між собою та разом з ОСОБА_4, справу щодо якого закрито на підставі ст. 6 п.8 КПК України (1001-05) , з метою заволодіння чужим майном проникли в будинок АДРЕСА_1, де, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров"я потерпілої ОСОБА_5, відкрито заволоділи належним їй майном на загальну суму 1 183 грн., заподіявши потерпілій значну шкоду та легкі тілесні ушкодження.

28 травня 2005 року приблизно о 4 год. ранку ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_6 на ставку біля м. Дебальцево, але розташованому на території Перевальського району Луганської області вживали спиртні напої, під час чого між засудженими та ОСОБА_4 виникла сварка у зв"язку з тим, що ОСОБА_4 погрожував повідомити правоохоронним органам про скоєне ними пограбування ОСОБА_5. З метою приховання раніше вчиненого злочину та за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за наведених у вироку обставин вчинили умисне вбивство ОСОБА_4.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 посилається не неповноту та необ"єктивність досудового та судового слідства, неправильну оцінку досліджених у судовому засіданні доказів. Зазначає, що визнавальні показання на досудовому слідстві давав під тиском працівників міліції та слідчого, які застосовували щодо нього недозволені методи слідства. Вважає, що доказів його причетності до умисного вбивства ОСОБА_4 та пограбування потерпілої ОСОБА_5 не зібрано, що суд безпідставно відхилив його клопотання про відвід свідка ОСОБА_6 та неправильно розцінив показання свідка ОСОБА_7 Просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії зі ст.ст. 186 ч.3 і 115 ч.2 п.п. 9, 12 КК України (2341-14) на ст.ст. 125 та 396 ч.1 КК України (2341-14) і призначити за цими законами покарання в межах санкцій зазначених статей.

Засуджений ОСОБА_2 також посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на необ"єктивність і упередженість суду під час розгляду справи, на неправильну оцінку зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_5. Стверджує, що під час досудового слідства працівники міліції та слідчий застосовували щодо нього недозволені методи слідства, внаслідок чого він був вимушений обмовити себе. Просить вирок скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Вирок щодо ОСОБА_3 не оскаржено, не принесено щодо нього і касаційного подання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який вважав необхідним вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у злочинах, вчинених за викладених у вироку обставин, доведена об"єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

Наведені у скаргах доводи про непричетність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 до пограбування потерпілої ОСОБА_5 та умисного вбивства ОСОБА_4, про відсутність доказів їх винності у вчинених злочинах, є необгрунтованими.

Так, неодноразово допитані на досудовому слідстві, в тому числі і за участю захисників (т.1 а.с. 114-116, 139-140, 148-150, 229-230, 289, т.2 а.с. 270, 280-281, 289-290)

, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 стверджували, що за пропозицією ОСОБА_4 домовились пограбувати ОСОБА_5. 27 травня 2005 року приблизно о 23 год. 30 хв. всі вони та свідок ОСОБА_6 прийшли до будинку потерпілої. ОСОБА_6 залишилась на вулиці, а ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зайшли у двір, після чого увірвалися в будинок, де зв"язали потерпілу, застосовуючи при цьому насильство, і заволоділи грошима, майном ОСОБА_5 та продуктами харчування. При пограбуванні потерпіла лежала обличчям до підлоги, в будинку було погашено світло.

Приблизно о 1-й годині ночі 28 травня 2005 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 прийшли на ставок де вживали спиртні напої та викрадені у ОСОБА_5 продукти. У зв"язку з погрозою ОСОБА_4 повідомити правоохоронним органам про вчинене пограбування ОСОБА_6, ОСОБА_3 став бити потерпілого, наносячи йому удари руками

в обличчя, від чого ОСОБА_4 впав на землю. Через деякий час ОСОБА_3 перетягнув ОСОБА_4 в інше місце, де разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наносили потерпілому численні удари руками і ногами по голові та тулубу. Потім ОСОБА_3 ногою здавлював шию потерпілого доки ОСОБА_4 не втратив свідомість. ОСОБА_2 знайшов бетонний камінь, який разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за допомогою належних потерпілому сорочки та спортивної кофти прив"язали до ОСОБА_4, після чого кинули потерпілого у воду. Стверджували, що злочин вчинили тому, що перебували у тяжкому алкогольному сп"янінні.

Під час відтворення обстановки і обставин події за участю захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали аналогічні наведеним вище показання та показали механізм умисного вбивства ОСОБА_4.

Свідок - очевидець ОСОБА_8 дала розгорнуті показання щодо обставин вчинення злочинів і підтвердила, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб шляхом проникнення у житло вчинили пограбування ОСОБА_5 і цієї ж ночі ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 умисно позбавили життя ОСОБА_4 з метою приховання раніше вчиненого злочину. При цьому свідок пояснювала обставини умисного вбивства ОСОБА_4 так, як їх стверджували ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3.

Наведені показання ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6 об"єктивно узгоджуються з даними протоколу, встановленими під час огляду місця події, протоколу огляду речових доказів (т.1 а.с. 165-172, т.2 а.с. 55 ).

Згідно з висновками судово-медичної експертизи (т.1 а.с. 207-210 )

на трупі ОСОБА_4 виявлено чисельні ушкодження обличчя, голови і шиї. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок механічної асфіксії - закриття дихальних шляхів рідиною при утопленні.

Зміні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 показань, запереченням ними участі у пограбування ОСОБА_5 та умисному вбивстві ОСОБА_4 суд дав належну оцінку і правильно розцінив таку поведінку засуджених як їх намагання уникнути відповідальності за фактично вчинені злочини.

Доводи про застосування щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 працівниками міліції та слідчим прокуратури недозволених методів слідства ретельно перевірялись прокуратурами м. Алчевська Луганської області та м. Дебальцево Донецької області, а також в судовому засіданні шляхом допиту в якості свідків працівників міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та слідчого прокуратури ОСОБА_14 і не знайшли свого підтвердження.

Посилання ОСОБА_1 на залишення судом його клопотання про відвід свідка ОСОБА_6 як на необ"єктивність розгляду справи, є безпідставними, оскільки відвід свідка не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Належно оцінивши зібрані у справі і досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна і заподіянні потерпілій значної шкоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілої і проникненням у житло та в умисному вбивстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з метою приховання іншого злочину.

Покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особи винних та обставин, що пом"якшують і обтяжують покарання. Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 і ОСОБА_1 покарання є необхідним й достатнім для їх виправлення.

Дана кримінальна справа розслідувана органами досудового слідства і розглянута судом згідно з вимогами ст. 22 КПК України (1001-05) . Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 1 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - без зміни.