розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Костянтинівського міського суду Донецької області від 24 липня 2003 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше судимого 2.10.1997 року Кіровським

районним судом м. Донецька

за ч.3 ст.142, ч.3 ст.140 КК Ураїни на

8 років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 186 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покаранння за попереднім вироком і ОСОБА_1 остаточно призначено 9 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_2, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2003 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23.12.2002 року, знаходячись у нетверезому стані, проник в АДРЕСА_1а в м. Костянтинівка Донецької області та викрав килим вартістю 700 грн., належний ОСОБА_5.

11.01.2003 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 проник в квартиру ОСОБА_3, застосувавши насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, заволоділи її майном на суму 300 грн.. При цьому ОСОБА_1 заподіяв потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вони ж 14.01.2003 року у під'їзді АДРЕСА_2 в м. Костянтинівці зустріли ОСОБА_4 і заставили його зайти в свою квартиру, де застосовуючи до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, заволоділи його майном на суму 410 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень в частині його засудження за ч. 3 ст. 186 та ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) , зазначаючи при цьому, що злочини не вчиняв, справа щодо нього сфальсифікована. Посилається на однобічність та неповноту у досдідженні обставин справи. На його думку, висновки суду щодо його винності у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що на досудовому слідстві до нього застосовувалось фізичне та психологічне насильство, внаслідок чого він себе обмовив у вчиненні злочинів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засуданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Так, із показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що в результаті розбійного нападу, вчиненого ОСОБА_1ом та ОСОБА_2, їй були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження та викрадено теплообмінник з газової колонки.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито заволоділи з його квартири теплообмінником з газової колонки, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

В ході досудового слідства ОСОБА_1, допитаний в якості підозрюваного та обвинуваченого, показав, за яких обставин було викрадено майно з квартир ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Посилання засудженого на те, що на досудовому слідстві до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства безпідставні, оскільки дана обставина перевірялась судом і не знайшла свого підтвердження.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень не знайдено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачається.