У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Самелюка П.О., Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.
розглянула в судовому засіданні 5 жовтня 2006 року у м. Києві
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на
вирок Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2006 року.
Вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 7 квітня
2006 року
ОСОБА_1, судимого 26 липня 2004 року
за ст.ст. 296 ч. 2, 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі,
з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
йому частково
приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно
визначено покарання 2 роки 2 місяці позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного
експертно-криміналістичного центру при МВС України в Донецькій
області 94 грн. 15 коп. за проведення судово-товарознавчої
експертизи.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 24
жовтня 2005 року біля 14 годин, будучи нетверезим, у квартирі
АДРЕСА_1, вчинив крадіжку чужого майна - мобільного телефона
"Нокіа-3100" вартістю 527 грн. і картки ЮМС вартістю 60 грн., а
всього на суму 587 грн., яке належало гр. ОСОБА_2.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 20 червня
2006 року вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 7
квітня 2006 року, щодо ОСОБА_1, в частині призначення міри
покарання, скасовано і призначено йому покарання за ч. 2 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 71 йому частково приєднано невідбуте
покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання у
виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі, засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи
доведеність його вини і правильність кваліфікації його злочинних
дій просить пом'якшити міру покарання, застосувавши ст.ст. 75, 76
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і
обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав для
її задоволення не знаходить.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за
обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам та
грунтується на розглянутих у судовому засіданні доказах і не
оспорюється у скарзі.
Вина засудженого ОСОБА_1 стверджується показаннями самого
засудженого.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про пом'якшення
йому покарання безпідставні.
Судова палата з кримінальних справ Апеляційного суду
Донецької області при вирішенні питання про покарання ОСОБА_1
врахувала характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого
злочину, дані, що характеризують особу засудженого, та те, що він
вчинив злочин будучи нетверезим і в період іспитового строку, тому
колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання
засудженому ОСОБА_1, як про це ставиться питання у касаційній
скарзі.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від 20
червня 2006 року, щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Кравченко К.Т. Лавренюк М.Ю. Самелюк П.О.