У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Лавренюка М.Ю., Самелюка П.О.,
за участю прокурора
Дев'ятка В.В.
розглянула у судовому засіданні 5 жовтня 2006 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та
його захисника ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Донецької
області від 18 квітня 2006 року.
Цим вироком до позбавлення волі засуджено:
ОСОБА_3,уродженця і жителя м. Добропілля,
раніше судимого: 13 лютого 2006 року Добропільським
міськрайонним судом Донецької області
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі,
за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12
(дванадцять) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, до призначеного покарання частково приєднано покарання
за вироком Добропільського міськрайонного суду від 13 лютого 2006
року і ОСОБА_3 призначено 13 (тринадцять) років позбавлення волі;
ОСОБА_1,уродженця і жителя м. Добропілля Донецької області,
судимості не має,
за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12
(дванадцять) років.
Неповнолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_1. за попередньою змовою між
собою, з хуліганських спонукань, з особливою жорстокістю вчинили
умисне вбивство.
Як визнав суд, злочин було вчинено за таких обставин.
28 серпня 2005 року, у вечірній час, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. за
місцем проживання останнього, у квартирі АДРЕСА_1, упродовж
тривалого часу вживали алкогольні напої.
Приблизно о першій годині 29 серпня, з метою придбання
алкогольних напоїв, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. вийшли з будинку і
попрямували у бік вулиці Матросова до найближчого кіоску.
Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 і
ОСОБА_1. домовилися між собою, з хуліганських спонукань, побити
будь-кого з перехожих.
Зустрівши біля будинку IНФОРМАЦIЯ_1 малознайомого ОСОБА_4,
використовуючи малозначний привід, ОСОБА_1. запропонував ОСОБА_3
вчинити умисне вбивство цього перехожого.
Діючи спільно, з хуліганських спонукань, проявляючи явну
неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, винні ногами
завдали потерпілому численні удари руками та ногами у різні
частини тіла. Коли ОСОБА_4 упав, ОСОБА_3 вдарив його порожньою
пляшкою по голові, а ОСОБА_1. продовжував завдавати удари ногами,
у тому числі й у голову.
Продовжуючи хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю та
винятковим цинізмом, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. примусили ОСОБА_4 зняти з
себе одяг. Після цього, почергово, паском від штанів завдали
чисельних ударів по різних частинах оголеного тіла потерпілого.
Коли ОСОБА_4 намагався втекти, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. наздогнали
його біля будинку АДРЕСА_1 і, збивши потерпілого з ніг, діючи
узгоджено, з умислом на позбавлення життя, бажаючи спричинити
особливі страждання і мучення, протягом 30 хвилин завдали ОСОБА_4
безліч ударів руками і ногами, а також порожньою пляшкою у різні
частини тіла, у тому числі й у голову.
Крім того, ОСОБА_3 розбитою пляшкою заподіяв декілька різаних
ран, а ОСОБА_1. під час побиття наступав потерпілому на горло.
Переконавшись, що ОСОБА_4 не подає ознак життя, ОСОБА_3 і
ОСОБА_1. зникли з місця вчинення злочину.
Смерть ОСОБА_4 настала від дифузної травми головного мозку.
Засуджений ОСОБА_1. просить пом'якшити призначене покарання,
з урахуванням його стану здоров'я, віку, а також того, що смерть
потерпілого настала не від його безпосередніх дій.
Захисник ОСОБА_2 у касаційній скарзі ставить питання про
скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд.
На думку захисника, суд припустився однобічності у
дослідженні доказів, його висновки не відповідають фактичним
обставинам справи.
Вважає, що злочин було вчинено не з хуліганських спонукань, а
на грунті особистих неприязних стосунків між потерпілим і ОСОБА_1.
Захисник вказує на те, що в матеріалах справи відсутні дані,
котрі свідчили б про те, що ОСОБА_1 завдавав потерпілому травмуючі
удари у голову.
Засуджений ОСОБА_3 вирок не оскаржив і на нього прокурором
касаційне подання не принесено.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і
обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарг, колегія суддів не знаходить підстав для
їх задоволення.
Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, за який його засуджено, відповідає встановленим
обставинам справи, стверджується сукупністю досліджених судом
доказів, є правильним і фактично засудженим не оспорюється.
На обгрунтування свого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 суд
підставно послався на показання обох засуджених, які визнавали
факт побиття потерпілого, внаслідок чого настала його смерть.
Зокрема, ОСОБА_1. показував за яких обставин він завдавав
удари потерпілому, визнавав він і те, що на їх вимогу ОСОБА_4
роздягнувся і вони били його паском.
Пояснював, що при побитті використовувалися порожні пляшки та
каміння. Не заперечував він і того, що утримував потерпілого,
давлячи ногою на горло.
Неповнолітній ОСОБА_3 у суді дав детальні та послідовні
пояснення де, коли і за яких обставин вони, 29 серпня 2005 року
після першої години, зустріли ОСОБА_4 Першим потерпілого вдарив
ОСОБА_1. і тоді між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_1.
завдав потерпілому декілька ударів і збив його з ніг.
ОСОБА_3 стверджував, що лише після цього приєднався до
ОСОБА_1 і вони вдвох продовжували бити вже лежачого на землі
ОСОБА_4.
Сам ОСОБА_1. наказав потерпілому роздягнутися і вони били
його паском від штанів. Одяг потерпілого роздер на шматки ОСОБА_1.
Він же (ОСОБА_1.) повторно збив потерпілого з ніг, який втікав, і
вони разом продовжували його бити ногами, у тому числі й по
голові. З пояснень ОСОБА_3 видно, що саме ОСОБА_1. наступив ногою
на горло потерпілому і той хрипів.
ОСОБА_3 визнавав, що декілька разів вдарив потерпілого по
голові.
За вказівкою ОСОБА_1 він знайшов важкий шлакоблок і декілька
разів кидав його на голову ОСОБА_4
Суд, на підтвердження свого висновку, щодо спільних злочинних
дій винних, крім їх показань, навів також їх пояснення дані ними
під час відтворення обстановки та обставин події і на очній
ставці.
Суд підставно послався й на показання свідків, і зокрема,
ОСОБА_5., на дані, що містяться в протоколах огляду місця події та
висновках судових - медичних, цитологічної та імунологічної
експертиз.
Оцінивши зібрані докази, суд першої інстанції дійшов
правильного висновку, що ОСОБА_1. за попередньою змовою із
ОСОБА_3, діючи узгоджено, з хуліганських спонукань, з особливою
жорстокістю вчинили умисне вбивство ОСОБА_4
Дії винного правильно кваліфіковані за п. п. 4, 7, 12 ч. 2
ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Посилання ОСОБА_1 у скарзі, що смерть потерпілого настала не
від його дій, спростовані дослідженими судом доказами і тому є
безпідставними.
Не грунтуються на матеріалах справи й доводи захисника
ОСОБА_2, оскільки висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 в
умисному вбивстві, належним чином умотивований і грунтується на
сукупності досліджених у судовому засіданні доказах.
Підстав вважати, що засуджені обмовили один одного у справі
не знайдено.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи
ОСОБА_1. є осудною особою.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, урахував усі обставини, як ті, що обтяжують,
так і ті, що пом'якшують покарання.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 колегія суддів не
знаходить, оскільки призначене покарання є необхідним і достатнім.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що
тягнуть зміну чи скасування вироку щодо ОСОБА_1 не виявлено.
Керуючись ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2
залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької
області від 18 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Лавренюк М.Ю. Самелюк П.О.