У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі:
Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Шелеста М.А., Заголдного В.В.
прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 05 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Київської області Кузьміна Р.Р. на постанову
Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня
2005 року щодо ОСОБА_1.
Цією постановою
ОСОБА_1, раніше не судимий,
звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення
злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, на
підставі ст.7-1, 10 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
та ст.47 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
переданий на поруки колективу Василькіського МВ ГУ МВС
України в Київській області.
У апеляційному порядку постанова щодо ОСОБА_1. не
переглядалася.
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він,
працюючи дільничним інспектором міліції Васильківського МВ ГУ МВС
України в Київській області, 14 лютого 2004 року склав пояснення
від імені неіснуючих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з завідомо
неправдивими даними щодо обставин вчинення ОСОБА_4 правопорушення,
передбаченого ст.173 КупАП ( 80731-10 ) (80731-10)
. Після цього ОСОБА_1
склав рапорт, в якому зазначив неправдиві дані про затримання
ОСОБА_4 під час вчинення правопорушення, а також склав протокол
про вчинення ОСОБА_4 цього правопорушення. Внаслідок дій ОСОБА_1.
ОСОБА_4 був незаконно підданий адміністративному стягненню у виді
арешту на 10 діб.
У касаційному поданні заступник прокурора Київської області
посилається на те, що постанова підлягає скасуванню через
невідповідність тяжкості злочину та особі засудженого, а також
неправильне застосування кримінального закону.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ст.47 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
особу може
бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на
поруки, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої
тяжкості та щиро покаялася.
Однак висновки суду про щире каяття ОСОБА_1. не відповідають
дійсності.
У судовому засіданні під час вирішення клопотання про
передачу його на поруки трудовому колективу Васильківського МВ ГУ
МВС України в Київській області ОСОБА_1 вину визнав повністю та
підтримав всі свої показання, зазначивши, що "...підробив
підпис"(т.2 а.с.118). Але згідно з попередніми показаннями, даними
ним у судовому засіданні, він вину в інкримінованому злочині
визнав частково, повідомив, що пояснення від імені ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 писав з їх слів і ці особи власноручно їх підписали.
Визнав, що склав рапорт з неправдивими даними про затримання
ОСОБА_4 за вчинення ним дрібного хуліганства, але сам його не
затримував (т.2 а.с.105-106). Аналогічні показання ОСОБА_1 давав
на досудовому слідстві. (т.1 а.с.240-243).
Також, відповідно до протоколу зборів трудового колективу
Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області від 04
березня 2005 року головував на зборах заступник начальника
Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області Слончак А.В.
(т.2 а.с.100-102).А клопотання від імені трудового колективу
Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області підписане
іншою особою, що виключає можливість його розгляду по суті (т.2
а.с.99).
Крім того, суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 вчинив
злочин під час виконання функцій представника влади, внаслідок
чого особа була незаконно притягнута до адміністративної
відповідальності.
Згідно з п.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ
Української РСР, затвердженим Указом президії Верховної Ради
Української РСР від 29.07.1991 року за № 1368-ХII ( 1368-12 ) (1368-12)
,
чинного на даний час, дисципліна в органах внутрішніх справ
зобовcязує кожну особу рядового і начальницького складу
додержуватись законодавства, захищати життя, здоровcя, права і
свободи громадян від протиправних посягань. За таких обставин,
вчинення працівником міліції злочину при виконанні службових
обов'язків виключає можливість подальшого його проходження на
службі в правоохоронних органах. Проте суд фактично залишив
ОСОБА_1. на займаній посаді.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційне подання заступника прокурора Київської області
Кузьміна Р.Р. задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської
області від 29 липня 2005 року про звільнення ОСОБА_1 від
кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, на підставі ст.ст.7-1, 10 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
та
ст.47 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та передачу його на поруки трудовому
колективу Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області -
скасувати, а справу направити до того ж суду на новий судовий
розгляд.
Судді :
Шелест М.А. Коновалов В.М. Заголдний В.В.