У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Лавренюка М.Ю., Самелюка П.О.,
за участю прокурора
Микитенка О.П.,
адвоката та засудженого
ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 жовтня 2006 року
кримінальну справу за касаційними скаргами засудженогоОСОБА_2,
захисника засудженогоОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 та захисника
засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 16 червня 2006 року, яким
ОСОБА_3, судимого 25.05.2006 р. за ч. 3 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі,
засуджено за пунктами 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 14 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 152 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років позбавлення волі, за ст. 15, ч. 3
ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено 14
років позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів остаточно призначено 14 років
позбавлення волі.
ОСОБА_2, не судимого,
засуджено за пунктами 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 152 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення волі, а на підставі ч.
1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів остаточно
призначено 12 позбавлення волі.
Постановлено стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на
користь ОСОБА_5 100 000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_7
3990 грн. матеріальних збитків і 50 000 грн. моральної шкоди.
Зазначеним вироком, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винуватими і
засуджені за вчинення наступних злочинів.
9 лютого 2006 року близько 17 годин. ОСОБА_3 та неповнолітній
ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою
згвалтування ОСОБА_8, яка також перебувала у нетверезому стані і
лежала на підлозі першого поверху гуртожитку, що на АДРЕСА_1,
занесли останню у підвальне приміщення, де, нанісши їй велику
кількість ударів ногами і руками по тулубу, згвалтували потерпілу,
а ОСОБА_3, крім цього, намагався задовольнити з нею свою статеву
пристрасть неприродним способом, однак не зміг довести свій умисел
до кінця з причин, що не залежали від його волі.
З метою умисного вбивства потерпілої, ОСОБА_3 і ОСОБА_2,
усвідомлюючи, що завдають потерпілій особливих фізичних страждань,
нанесли їй велику кількість ударів руками, ногами та ножем по
голові і тулубу, а ОСОБА_3 ще й металевою трубою. Від отриманих
тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_8 померла на місці скоєння
злочину.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2
твердить, що згвалтування потерпілої та її вбивства не вчиняв, а
під погрозами ОСОБА_3 робив вигляд, що здійснює з нею статевий акт
та завдає удари ножем. Вважає, що апеляційний суд не врахував, що
на момент вчинення злочину він був неповнолітній та просить його
виправдати.
Захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 у касаційній
скарзі просить пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання враховуючи
те, що він вчиняв злочини під впливом погроз і тиску з боку
ОСОБА_3, визнав свою вину і кається у вчиненому.
Захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у касаційній
скарзі просить виправдати засудженого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 152 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ст. 15, ч. 3 ст. 153 і п. 10 ч. 2 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, та пом'якшити призначене покарання, мотивуючи
тим, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_3 згвалтування
потерпілої. Вважає, що суд недостатньо врахував те, що ОСОБА_3
визнав свою вину у вбивстві ОСОБА_8 та сприяв розслідуванню
кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його
захисника ОСОБА_1, які підтримали свої касаційні скарги, думку
прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних
скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Висновки суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 у вчиненні вказаних у вироку злочинів, є обгрунтованими.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи,
досудове слідство і судовий розгляд проведені відповідно до вимог
кримінально-процесуального закону, а викладені у вироку висновки
суду відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються
дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку
доказами.
Зокрема, винність ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підтверджується їх
особистими показаннями про обставини згвалтування та вбивства
потерпілої ОСОБА_8, які вони давали на досудовому слідстві та в
судовому засіданні, показаннями потерпілої ОСОБА_7, свідків
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., матеріалами огляду місця
події, висновками судово-медичної та судово-імунологічної
експертиз.
Суд обгрунтовано послався на показання засуджених, в яких
вони, визнаючи свою вину, дали детальні пояснення про обставини
вчинення вказаних злочинів, про дії кожного з них під час
злочинної діяльності та характер насильства, яке застосовувалося
до потерпілої.
Твердження у касаційних скаргах про те, що засуджений ОСОБА_2
вчиняв злочини під впливом погроз з боку ОСОБА_3, безпідставні і
спростовуються доказами дослідженими в судовому засіданні.
Злочинні дії засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кваліфіковані за
ч. 2 пунктами 4, 10, 12 ст. 115; ч. 4 ст. 152 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а ОСОБА_3 ще й за ст. 15 ч. 3 ст. 153 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, правильно.
Процесуальних порушень, які б могли вплинути на законність та
обгрунтованість вироку, не встановлено.
Покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено відповідно
до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню
тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставин, що обтяжують
та пом'якшують покарання, у тому числі і ті, на які посилаються у
скаргах засуджений та адвокати. Призначене покарання є необхідним
і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових
злочинів і підстав для його пом'якшення немає.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисників ОСОБА_1 і
ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 16 червня 2006 року щодо засуджених
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - без зміни.
судді:
Кравченко К.Т. Лавренюк М.Ю. Самелюк П.О.