У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Цитовича М.М.
суддів
Пивовара В.Ф., Редьки А.I.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 жовтня 2006 року
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Донецької області на вирок Приморського районного суду м.
Маріуполя Донецької області від 18 січня 2006 року щодо ОСОБА_1.
Цим вироком
ОСОБА_1, пенсіонерка, інвалід 2-ої групи, несудима -
засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим
строком 1 рік, з покладенням на неї певних обов'язків,
передбачених ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1. визнано винною у тому, що вона 20 серпня 2005 року
на присадибній ділянці за місцем свого проживання в АДРЕСА_1
нарвала дикоростучої коноплі, з якої виготовила особливо
небезпечний наркотичний засіб - каннабіс вагою 73,4 г, який
незаконно зберігала за місцем свого проживання без мети збуту до 1
вересня 2005 року, коли зазначений наркотичний засіб у неї був
вилучений працівниками міліції.
У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області
просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд, посилаючись на неправильне застосуванням кримінального
закону при призначенні покарання засудженій. При цьому посилається
на те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обмеження волі не застосовується до осіб, які досягли пенсійного
віку та інвалідів, зокрема другої групи, до яких відноситься
ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Морозової С.Ю.,
яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд, як видно із вироку, призначив ОСОБА_1, яка на час
учинення злочину досягла пенсійного віку, а крім того, вона є
інвалідом 2-ої групи, покарання у виді обмеження волі.
Проте відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обмеження волі не застосовується до осіб, які досягли пенсійного
віку та до інвалідів першої і другої групи.
Отже, суд не вправі був призначати ОСОБА_1 покарання у виді
обмеження волі. У зв'язку із цим вирок суду у цій частині слід
визнати незаконним, а тому він не може залишатися в силі.
Разом із тим, з урахуванням роз'яснень, які містяться у п. 8
постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
від
24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального
покарання", колегія суддів вважає, що допущена помилка у
застосуванні кримінального закону може бути виправлена без
скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд,
як про це йдеться у подані, а шляхом зміни вироку.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за якою
засуджена ОСОБА_1, передбачено покарання у виді обмеження волі або
позбавлення волі.
Оскільки судом засудженій ОСОБА_1 призначене покарання, яке з
огляду на її вік та стан здоров'я не могло бути їй призначене, а
про скасування вироку за м'якістю покарання у касаційному поданні
не йдеться, то відповідно до абзацу 7 п. 8 зазначеної постанови
Пленуму Верховного Суду України вона підлягає звільненню від
покарання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційне подання заступника прокурора Донецької області
задовольнити частково.
Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької
області від 18 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: звільнити її
від призначеного покарання у виді одного року обмеження волі і на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненої від відбування
покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та
покладенням на неї відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про
зміну місця проживання чи роботи.
судді:
Цитович М.М. Пивовар В.Ф. Редька А.I.