У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     Головуючого-судді

     Земляного В.В.,

     суддів

     Пошви Б.М. і Присяжнюк Т.I.,

     за участю прокурора

     Кривовяза Я.I.,

     потерпілої

     ОСОБА_1,

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 жовтня 2006 року
кримінальну справу за касаційним  поданням  прокурора,  який  брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок  колегії
суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду  м.
Києва від 22 червня 2006 року,

                       в с т а н о в и л а:

     зазначеним вироком

     ОСОБА_2, уродженця та жителя м . Києва,

     несудимого,

     засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 11  років
позбавлення волі;

     ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10
років позбавлення волі.

     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів остаточне покарання  засудженому  ОСОБА_2.  визначено  11
років позбавлення волі з конфіскацію всього майна.

     Постановлено    стягнути    з     ОСОБА_2.     на     користь
науково-дослідного  експертно-криміналістичного  центру   МВ   МВС
України в м. Києві 1059 грн. 08 коп. судових витрат за  проведення
експертизи.

     Як визнав суд, 6 січня 2006 року близько 17 год., у  квартирі
потерпілої ОСОБА_1  на  АДРЕСА_1,  ОСОБА_2,  перебуваючи  у  стані
алкогольного сп'яніння і на грунті особистих неприязних  стосунків
з ОСОБА_3, з метою позбавлення його життя, завдав йому удар у  шию
кухонним ножем, спричинивши ножове поранення.

     Продовжуючи свій злочинний умисел,  направлений  на  вбивство
двох осіб, ОСОБА_2 вказаним ножем завдав  удар  у  груди  ОСОБА_4,
який  сидів  за  столом  праворуч  від  нього,  спричинивши   йому
проникаюче ножове поранення.

     У цей час ОСОБА_3, бажаючи припинити  злочинні  дії  ОСОБА_2,
намагався вирвати у нього ножа, однак той завдав йому удар ножем в
праву частину тіла і схопив лезо ножа руками, таким чином  ОСОБА_2
не зміг довести свій злочинний умисел до кінця,  з  причин  що  не
залежали від його волі.

     У результаті злочинних дій ОСОБА_2,  ОСОБА_4  від  отриманого
тілесного ушкодження помер на місці вчинення  злочину,  а  ОСОБА_3
отримав  легкі  тілесні  ушкодження   з   короткочасним   розладом
здоров'я.

     У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, у зв'язку з
призначенням засудженому  м'якого  покарання,  яке  не  відповідає
ступеню тяжкості вчинених ним злочинів  та  конкретним  обставинам
справи і є недостатнім для його виправлення.

     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали
кримінальної справи та, обговоривши  доводи  касаційного  подання,
колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

     Доведеність вини ОСОБА_2 підтверджена сукупністю  зібраних  у
справі доказів, які вірно оцінені та обгрунтовано покладені  судом
в основу вироку і по суті у поданні не заперечується.

     Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст.  115,  ч.  3
ст. 15, п. 1 ч. 2  ст.  115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною і також не оспорюється.

     Доводи касаційного подання про  невідповідність  призначеного
ОСОБА_2  покарання  ступеню  тяжкості  вчинених  ним  злочинів  та
конкретним обставинам справи, не можна визнати обгрунтованими.

     Рішення  суду  в  частині  призначеного   ОСОБА_2   покарання
мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          і  є
правильним.

     Так,  судом  ураховано  ступінь  тяжкості  вчинених   ОСОБА_2
злочинів, дані про особу засудженого, його щире каяття,  позитивну
характеристику, наявність на утриманні трьох неповнолітніх  дітей,
його  стан  здоров'я,  а  також  думку  потерпілої   ОСОБА_1   про
призначення   ОСОБА_2   мінімального   покарання,    передбаченого
санкціями статей, за якими його засуджено, а також  усі  обставини
справи, які були достатніми для призначення засудженому покарання,
наближеного до мінімальної межі, встановленої в санкціях частин  1
і 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом  норм
кримінально-процесуального  закону,  які  були  б  підставою   для
скасування вироку щодо ОСОБА_2., не встановлено.

     Керуючись статтями 395 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія
суддів Судової  палати  у  кримінальних  справах  Верховного  Суду
України;

                         у х в а л и л а:

     Касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах  Апеляційного
суду м. Києва від 22 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

                           С у д д і :

             Земляной В.В. Пошва Б.М. Присяжнюк Т.I.