У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого - судді

     Кравченка К.Т.,

     суддів

     Лавренюка М.Ю., Мороза М.А.,

     за участю прокурора

     Матюшевої О.В.

     розглянула в судовому засіданні 28 вересня  2006  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційним   поданням   заступника
Генерального прокурора України.

     Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці  від  7  квітня
2006 року

     ОСОБА_1,IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця

     IНФОРМАЦIЯ_2, двічі судимого, останній раз 3 лютого  2004  р.
за ст. 309 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки позбавлення волі,

     засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки  6
місяців позбавлення волі із призначенням примусового лікування від
наркоманії на підставі ст. 96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     В апеляційному порядку справа не розглядалася.

     Згідно з вироком,ОСОБА_1.  визнано  винним  у  тому,  що  він
повторно  1  лютого  2006  року  у  м.  Вінниці  у  невстановленої
слідством особи незаконно  придбав  за  30  грн.  солому  маку  та
концентрат соломи маку - опій екстракційний для власного  вживання
без мети збуту, який незаконно зберігав при собі.

     У касаційному  поданні  прокурор,  не  оспорюючи  доведеності
винностіОСОБА_1. у вчиненні зазначеного  злочину  та  правильності
кваліфікації  його  дій   і   посилаючись   на   необгрунтованість
застосування до засудженого ст. 96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , просить
змінити вирок щодо ОСОБА_1. у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону.

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який  підтримав   подання,   перевіривши   матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає,  що
воно підлягає задоволенню.

     Відповідно до вимог ст. 96 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          примусове
лікування може бути застосовано до осіб,  які  вчинили  злочин  та
мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

     Відповідно до роз'яснень п. 24 Постанови  Пленуму  Верховного
Суду України № 7 ( v0007700-05 ) (v0007700-05)
          від  3  червня  2005  року  "Про
практику  застосування   судами   примусових   заходів   медичного
характеру та примусового лікування" і положень міжнародно-правових
актів  наркоманія  є  соціально-небезпечним  захворюванням  і   до
хвороб, що  становлять  небезпеку  для  здоров'я  інших  осіб,  не
належить.

     Проте, суд, призначивши засудженому примусове  лікування  від
наркоманії, неправильно застосував кримінальний закон.

     За  таких  обставин  касаційне  подання  прокурора   підлягає
задоволенню.

     Колегія суддів вважає за необхідне на підставі  ст.  398  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
          змінити  вирок  щодо  ОСОБА_1.  у  зв'язку  з
неправильним застосуванням  кримінального  закону  і  виключити  з
нього  рішення  про  застосування   до   засудженого   примусового
лікування від наркоманії.

     Керуючись ст.ст. 395-396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                         у х в а л и л а:

     Касаційне подання прокурора задовольнити.

     Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 7 квітня 2006
року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з резолютивної частини вироку
рішення про застосування до засудженого  на  підставі  ст.  96  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         примусового лікування від наркоманії.

     У решті вирок залишити без зміни.

     С у д д і :

     Кравченко К.Т. Лавренюк М.Ю. Мороз М.А.