У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Пошви Б.М. і Стрекалова Є.Ф.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 вересня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Києво-Святошинського районного суду від 25 травня
2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової
палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області
від 27 липня 2005 року,
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого:
-09.01 1996 р. за ст. 206 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1
рік
позбавлення волі,
-21.05.1997 р. за ст. 81 ч. 3, 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4
роки 1 міс. 9 днів позбавлення волі, звільненого 28.12.1999 р.
умовно-достроково на 10 міс. 10 днів,
засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено за ст. 396 ч. 1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 і ОСОБА_3, судові рішення щодо яких не
оскаржено і на них не внесено касаційне подання прокурора.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 7 грудня 2003 року в
будинку АДРЕСА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння,
умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 удари кулаками і ногами в голову
і тулуб, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження,
небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких настала смерть
потерпілого.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, зазначаючи, що
тілесні ушкодження ОСОБА_4 він спричинив, знаходячись у стані
уявної оборони, що висновки експертизи та висновки суду не
відповідають фактичним обставинам справи, що у справі допущено
однобічність та неповноту судового слідства, що порушено його
право на захист, йому не надали останнього слова, прокурор не був
присутній на усіх судових засіданнях, що судом не враховано
обставини, які пом'якшують його відповідальність, просить змінити
постановлені щодо нього судові рішення, перекваліфікувати його дії
зі ст. 121 ч. 2 КК на ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і пом'якшити
покарання, застосувавши ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає
підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її
перегляду.
Доводи у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що
тілесні ушкодження ОСОБА_4 він заподіяв, захищаючись від його
протиправних дій і знаходячись при цьому в стані необхідної чи
уявної оборони, є безпідставними.
Ці його твердження були предметом дослідження судів першої та
апеляційної інстанцій і спростовані наведеними у їх судових
рішеннях доказами.
Зокрема, до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у
вчиненні зазначеного злочину суд дійшов на підставі показань
самого засудженого, який не заперечував, що наніс лежачому ОСОБА_4
декілька ударів кулаками і взутими ногами, у тому числі, коли
потерпілий вже упав на підлогу і йому погроз не висловлював, та
показань засудженихОСОБА_2 і ОСОБА_3, які підтвердили, що ОСОБА_1
побив ОСОБА_4, наносячи йому удари кулаками і ногами.
Ці їх показання об'єктивно підтверджуються даними, які
містяться в протоколах огляду місця події, відтворення обстановки
та обставин події, висновку судово-медичної експертизи, з якого
убачається, що у ОСОБА_4 поряд із іншими ушкодженнями було
виявлено забиті рани лобно-тім'яної ділянки голови, крововиливи у
її м'які покрови та під оболонки і шлуночки головного мозку, які
віднесено до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в
момент заподіяння. Смерть його сталась від закритої
внутрішньочерепної травми з крововиливами під мозкові оболонки і в
речовину головного мозку.
Обставин, у зв'язку з якими ОСОБА_1 міг бути в стані
необхідної оборони, у справі не встановлено.
Таким чином, уся сукупність зібраних у справі доказів була
ретельно проаналізована судом як з точки зору допустимості так і
достовірності, що дало можливість дійти обгрунтованого висновку
про доведеність винності засудженого у вчиненні зазначеного
злочину.
Перелічені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 доводи про
неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку
доказів у справі, про проявлену у зв'язку з цим необ'єктивність,
стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи з
підстав, зазначених у ст.ст. 368, 369 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Разом із тим, касаційний суд переглядати їх не вправі, оскільки
законом передбачено, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи
постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону,
неправильне застосування кримінального закону, невідповідність
призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Проте даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно
застосовано кримінальний закон чи допущено істотні порушення
кримінально-процесуального закону, не виявлено.
Твердження в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що
йому не надали останнього слова, що прокурор не був присутній на
усіх засіданнях, перевірялись і не знайшли свого підтвердження.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував характер і ступінь суспільної
небезпечності вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого,
який раніше судимий, не працював, має на утриманні двох
неповнолітніх дітей, обставини справи, які впливають на ступінь
його відповідальності, зокрема те, що він вчинив злочин,
знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, і обрав ОСОБА_1
покарання, яке є обгрунтованим, необхідним та достатнім для
виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав
для застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у справі
не вбачається.
Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
Паневін В.О. Пошва Б.М. Стрекалов Є.Ф.