У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Цитовича М.М.,
суддів
Лавренюка М.Ю., Мороза М.А.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 вересня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Миколаївської області на вирок Березанського районного
суду Миколаївської області від 21 лютого 2006 року, яким
ОСОБА_1, громадянина України,
судимого 13 листопада 2003 року Березанським районним судом
Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1
рік обмеження волі, звільненого 17 червня 2004 року
умовно-достроково на 6 місяців 26 днів,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5
років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, а на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його звільнено від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та
покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18
листопада 2005 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1
незаконно, безоплатно надав ОСОБА_2 особливо небезпечний засіб -
каннабіс сухою вагою 3 г.
Крім того, 25 листопада 2005 року у тому ж селі Чапаївка в
ході оперативної закупки ОСОБА_1 незаконно продав ОСОБА_3 за 30
грн. особливо небезпечний засіб - каннабіс сухою вагою 6,5 г.
Того ж дня у ході особистого обшуку ОСОБА_1 в приміщенні
Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області у нього було
виявлено та вилучено особливо небезпечний засіб - каннабіс сухою
вагою 0,5 г.
Крім того, 29 листопада 2005 року під час проведення обшуку
за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено особливо небезпечний
засіб - каннабіс сухою вагою 636,3 г, який ОСОБА_1 незаконно
зберігав у будинку в господарчій будівлі домоволодіння.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на
невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та
особі засудженого, на те, що суд без застосування ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
безпідставно не призначив йому за ч. 2 ст. 307
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
додаткове покарання у виді конфіскації
майна, просить вирок скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, в якому було
підтримано касаційне подання, перевіривши матеріали справи і
доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при призначенні
покарання суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину,
особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання,
необхідне для її виправлення та попередження нових злочинів.
Проте ці вимоги закону судом в достатній мірі дотримані не
були.
Зокрема, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні двох умисних
злочинів, один з яких законом віднесено до тяжких, суд при
призначенні йому покарання по суті не врахував ступінь тяжкості
ним скоєного і ту обставину, що він і раніше вчиняв однорідний
злочин.
Крім того, суд не навів у вироку переконливих аргументів на
обгрунтування висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без
відбування покарання, про необхідність застосування щодо нього ст.
75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
За таких обставин даний вирок підлягає скасуванню через
м'якість призначеного засудженому покарання, а справа -
направленню на новий судовий розгляд, під час якого суд у разі
підтвердження такого ж обсягу обвинувачення має призначити ОСОБА_1
покарання, яке відповідало б вимогам ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що ж стосується посилання у касаційному поданні як на ще одну
підставу для скасування вироку на ту обставину, що суд за ч. 2 ст.
307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
без застосування ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
не призначив засудженому додаткового покарання у виді
конфіскації майна, то колегія суддів вважає, що у даному
конкретному випадку його не можна визнати обгрунтованим, оскільки
відповідно до положень ст. 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
звільненні засудженого від відбування покарання з випробуванням
додаткове покарання у виді конфіскації майна взагалі не може
застосовуватися.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області
задовольнити.
Вирок Березанського районного суду Миколаївської області від
21 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі суддів.
С У Д Д I:
Цитович М.М. Лавренюк М.Ю. Мороз М.А.