У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Цитовича М.М.,
суддів
Лавренюка М.Ю., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 вересня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 22 жовтня
2003 року, залишений без зміни ухвалою колегії суддів судової
палати у кримінальних справах апеляційного суду АР Крим від 20
січня 2004 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
громадянина України,
раніше судимого: 1) 26 квітня 1990 року Центральним районним
судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 18 березня
1993 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 19 днів; 2) 4 травня
1994 року тим же судом за ч. 3 ст.140, ч. 2 ст. 143 КК України
1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року на 5 років 6 місяців 19 днів позбавлення
волі, звільненого 30 жовтня 1998 року на підставі ст. 4 Закону
України "Про амністію"( 2591-15 ) (2591-15)
;
- за ч. 3 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі;
- за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточне покарання йому визначене у виді 9-ти років
позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Укртелеком"
на відшкодування матеріальної шкоди 1 442 грн.
Зазначеним вироком засуджено також неповнолітніх ОСОБА_2. та
ОСОБА_3., судові рішення щодо яких в касаційному порядку не
оскаржені.
Як визнав суд, ОСОБА_1 з метою викрадення шляхом демонтажу
кабельних ліній зв'язку втягнув у злочинну діяльність
неповнолітнього ОСОБА_2., IНФОРМАЦIЯ_1, достовірно знаючи про те,
що останній є неповнолітнім.
Так, ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 в
ніч на 22 лютого 2002 року вирізали та викрали частину кабельної
телефонної лінії зв'язку ТПП 100*2*0,4 довжиною 60 м, спричинивши
ВАТ "Укртелеком" збитків на суму 527 грн. 18 коп.
У ніч на 11 березня 2002 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за
попередньою змовою між собою вирізали і викрали частину кабельної
телефонної лінії зв'язку ТПП 400*2*0,4 довжиною 382 м, спричинивши
ВАТ"Укртелеком" збитків на суму 1 265 грн. 18 коп.
У ніч на 13 травня 2002 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою
змовою між собою вирізали і викрали частину кабельної телефонної
лінії зв'язку ТПП 100*2*0,4 довжиною 60 м, спричинивши АТС АТОВ "
Південна Холдінг" збитків на суму 3 299 грн. 99 коп.
Крім того, ОСОБА_1 з метою згвалтування неповнолітньої
ОСОБА_4, ініціювавши вчинення злочину, втягнув у злочинну
діяльність неповнолітніх ОСОБА_2., IНФОРМАЦIЯ_2, та ОСОБА_3,
достовірно знаючи про те, що останні є неповнолітніми.
Так, 26 травня 2002 року приблизно о 8 годині ОСОБА_1 за
попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прийшли до
будинку АДРЕСА_1, де із застосуванням фізичного насильства
згвалтували неповнолітню ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_2.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, зазначає, що його
необгрунтовано засуджено за згвалтування неповнолітньої ОСОБА_4.
Посилається на те, що у справі допущені істотні порушення
кримінально-процесуального закону, зокрема, показання на
досудовому слідстві він давав під тиском працівників міліції.
Вважає також, що його винність у вчинені злочину не доведена.
Як випливає зі змісту касаційної скарги, у ній порушується
питання про скасування вироку в частині визнання ОСОБА_1 винним у
згвалтуванні ОСОБА_4.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у
задоволенні скарги слід відмовити.
Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених злочинних дій щодо ОСОБА_4 суд, як видно з вироку,
обгрунтовав дослідженими у судовому засіданні доказами, й зокрема
показаннями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4,
даними протоколу огляду місця події, висновками судово-медичної
експертизи та показаннями самого ж ОСОБА_1.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнавав частково,
стверджуючи, що він домовився з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 згвалтувати
неповнолітню Ушакову через помсту і з цією метою вони прийшли до
будинку ОСОБА_2, де потерпіла спала, зв'язали її, роздягли та
деякий час по одному знаходились з нею в кімнаті, проте
заперечував, що вступав з нею у статеві зносини.
Зазначене твердження ОСОБА_1 (про те, що він не брав участі у
згвалтуванні потерпілої) перевірялося судами першої та апеляційної
інстанцій і було визнане необгрунтованим, оскільки спростовується
показаннями потерпілої ОСОБА_4, з яких убачається, що в момент,
коли її зв'язували, вона бачила в обличчя ОСОБА_3, а після
згвалтування бачила ОСОБА_1; її було згвалтовано тричі, і кожен
статевий акт було вчинено іншою особою; як в ході досудового
слідства, так і в судовому засіданні вона стверджувала, що її
згвалтували саме ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2.
ОСОБА_1 на стадії досудового слідства теж, по суті, визнавав,
що брав участь у вчиненні згвалтування ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 21, 102,
108).
За таких обставин вважати, що ОСОБА_1 необгрунтовано
засуджено за згвалтування неповнолітньої ОСОБА_4, як про це
йдеться у його касаційній скарзі, немає підстав.
Правильність кваліфікації його дій у цій частині за ч. 3 ст.
152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
сумнівів не викликає.
Доведеність винності ОСОБА_1 у викраденні шляхом демонтажу
кабельних ліній зв'язку та у втягненні неповнолітніх у злочинну
діяльність і правильність юридичної оцінки зазначених дій
засудженого у касаційній скарзі не оспорюється.
При призначенні йому покарання суд, як убачається з вироку,
врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один із яких є
особливо тяжким, дані про його особу, й зокрема, те, що він і
раніше вчиняв умисні злочини і характеризується негативно.
Що ж стосується доводів ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те,
що показання на досудовому слідстві він давав під тиском
працівників міліції, то воно є безпідставним, оскільки, як
убачається з матеріалів справи, такого ж змісту його твердження
вже перевірялося прокуратурою за окремим дорученням суду. Даною
перевіркою не було виявлено жодного факту застосування до
засуджених незаконних методів слідства (а.с. 267, 298).
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень
кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування або
зміну постановлених у справі судових рішень.
Підстав, передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, для
призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
С У Д Д I:
Цитович М.М. Лавренюк М.Ю. Мороз М.А.