розглянула у судовому засіданні у м. Києві 19 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Луганської області від 22 червня 2006 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України,

судимого 1 червня 2005 року Ровеньковським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) ОСОБА_2 до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ровеньковського міського суду Луганської області від 1 червня 2005 року і остаточно призначено 15 років позбавлення волі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 7 грудня 2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків, маючи умисел на умисне вбивство двох осіб, спочатку наніс удар рукою потерпілій ОСОБА_3 по голові, а потім кухонним ножем в область шиї, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого потерпіла померла. Потім, пройшовши до іншої кімнати, де знаходилася ОСОБА_4, та реалізуючі свій умисел і на її вбивство, наніс два удари ножем в область шиї, завдавши тяжкі тілесні ушкодження потерпілій, від яких вона померла.

У касаційних скаргах:

- захисник засудженого адвокат ОСОБА_1 просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і винуватість засудженого в інкримінованому злочині не доведена;

- засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що злочин, за який його засуджено, він не вчиняв, показання, в яких визнав себе винним, давав під тиском з боку осіб, які проводили досудове слідство. Просить вирок скасувати, а справу щодо нього закрити.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок законним та обгрунтованим, а касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Доводи касаційних скарг засудженого та його захисника про те, що обставини справи органами досудового слідства і судом досліджені неповно та необ'єктивно, що вирок грунтується на непрямих доказах, показання, в яких засуджений визнавав себе винним, здобуті внаслідок застосування незаконних методів слідства, не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними по ній доказами, є безпідставними.

Як видно з матеріалів справи, обставини, які мали істотне значення для правильного її вирішення, органами досудового слідства і судом досліджені згідно з вимогами кримінально-процесуального закону, порушень вимог закону, котрі були б істотними і тягли за собою скасування вироку, по справі не допущено, а висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства двох осіб відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними в судовому засіданні доказами, які змістовно викладені у вироку.

Зокрема, засуджений ОСОБА_2 на досудовому слідстві неодноразово давав показання щодо обставин вчиненого ним вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в тому числі і у власноручно написаних поясненнях, які він назвав явкою з повинною. З їх змісту вбачається, що після вживання разом з потерпілими спиртних напоїв він вступив у статевий зв язок з ОСОБА_3. Але в цей час у нього з потерпілою виник конфлікт, а тому він вдарив ОСОБА_3 кулаком в лоб, а потім ножем наніс їй удар в область шиї. Він стверджував, що одразу після цього зайшов в іншу кімнату, де була ОСОБА_4, та наніс їй удар ножем в шию. Однак потерпіла чинила опір, подряпала його обличчя і порізала мізинець на правій руці. Потім він наніс їй ще один удар в шию. Після цього залишив місце вчинення злочину і пішов до свого брата ОСОБА_5, а потім до своєї дружини ОСОБА_6. Близько 24 години він знову прийшов до ОСОБА_5. (т. 1, а.с. 91-92, 100-103, 104, 148-156, 162-163, т. 3, а.с. 36-39).

Свої показання засуджений уточнив під час відтворення обстановки і обставин подій. В присутності захисника та понятих ОСОБА_2 докладно показував обставини вчинення ним вбивства потерпілих. При цьому він зазначав, що хоча в квартирі не горіло світло, ще було видно, бо на дворі були сутінки (т. 1, а.с. 105-118).

Ці показання засудженого досудовим слідством та судом перевірялися і знайшли своє підтвердження.

Так, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили показання засудженого щодо часу перебування того в квартирі ОСОБА_5, а свідок ОСОБА_6 - щодо часу перебування ОСОБА_2 в її квартирі. При цьому, як показала свідок ОСОБА_11, на засудженому не було білизни.

Показання ОСОБА_2 про те, в яких кімнатах ним було вчинене вбивство кожної потерпілої та їх положення, підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 8 грудня 2006 року, згідно з якими труп ОСОБА_3 виявлений у першій кімнаті, а ОСОБА_4 - у другій. При чому обидві роздягнуті (т. 1, а.с.2-36).

Показання засудженого щодо статевих зносин, механізму нанесення ножем тілесних ушкоджень потерпілим та спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_4 під час її вбивства підтверджується висновками судово-медичних експертиз та цитологічних експертиз.

Згідно даних, що в них містяться, у потерпілої ОСОБА_3 виявлено колото-різане поранення шиї з пошкодженням сонної артерії та яремної вени, у потерпілої ОСОБА_4 виявлено дві рани правої бокової поверхні шиї, які проникають відповідно до хребта та підключичної ямки. Смерть потерпілих настала саме від цих тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження потерпілих могли бути заподіяні у спосіб, вказаний засудженим під час відтворення обстановки і обставин події. У ОСОБА_2 виявлено подряпини носу, лівої вушної раковини, які могли утворитися від дії нігтів людини, рана п'ятого пальця правої кисті від дії гострого предмету, які могли утворитися при обставинах, викладених ОСОБА_2 під час допиту 16 березня 2006 року. Під нігтями потерпілої ОСОБА_4 виявлена кров, походження якої від засудженого не виключається. На виявлених під час огляду місця події трусах ОСОБА_2 знайдено піт, походження якого від засудженого не виключається.

(т. 2, а.с. 96, 100, 101-104, 108-1, 105, 106, 112, 113, 125-127, 156-159,166-169, 171-172, 179-182, 184-186)

Суд першої інстанції дав належну оцінку цим доказам, визнав їх достовірними і обгрунтовано поклав в основу свого рішення. Суд також дав оцінку кожній з версій засудженого, в яких він намагався спростувати обвинувачення.

Показання ОСОБА_2 про те, що він обмовив себе на досудовому слідстві внаслідок застосування до нього незаконних методів, судом ретельно перевірялися і не знайшли свого підтвердження. Як видно з матеріалів справи, засуджений показання, в яких визнавав себе винним, давав в присутності захисника. Ці показання ним неодноразово змінювалися, уточнювалися та доповнювалися. Користуючись своїм конституційним правом, він також відмовлявся давати показання, у тому числі і на початку досудового слідства, замінював адвокатів (т. 1, а.с. 98, 100-103, 146, 148-156, 151-152, 162-163, т. 3, а.с. 36-39).

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 мав можливість обирати позицію захисту на свій розсуд, і спростовує його доводи про те, що він давав показання внаслідок фізичного та психологічного тиску.

Виявлені судово-медичним експертом у ОСОБА_2 тілесні ушкодження узгоджуються з його показаннями на досудовому слідстві про заподіяння їх потерпілою ОСОБА_4 під час її вбивства з метою свого захисту.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що, з урахуванням предмету, яким були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у життєво-важливі органи, від яких смерть обох потерпілих настала майже одразу, умислом засудженого охоплювалося умисне вбивство двох осіб.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2 за п. 1 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) є правильною.

Покарання ОСОБА_2 у призначено судом відповідно до вимог закону, за яким його засуджено, з урахуванням характеру й ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу та про особи потерпілих.