У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного

                      Суду України у складі:

     Головуючого

     Шелеста М.А.

     суддів

     Заголдного В.В., Кияшка А.Я.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  14  вересня  2006
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона  від  14
листопада 2005 року.

     Цим вироком

     ОСОБА_1, судимий

     26.05.1997 р. за ст.142 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 7

     років позбавлення волі, звільнений 10.08.2001р.

     умовно-достроково з іспитовим строком на 1 рік

     9 місяців,

     засуджений за ст.213 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 104 години
громадських робіт.

     На підставі ст.ст.71, 72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю
вироків приєднано  невідбуту  частину  покарання  за  вироком  від
26.05.1997 р. у виді 1 року 9 місяців позбавлення волі і остаточно
призначено покарання у виді 1 рік 9 місяців  13  днів  позбавлення
волі.

     Ухвалою апеляційного суду Херсонської області  від  17  січня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

     За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у  тому,  що  він  17
травня 2002 року, близько 19  год.,  на  АДРЕСА_1,  без  державної
реєстрації  і  без  спеціального  дозволу   (ліцензії)   незаконно
здійснив прийом брухту чорного металу в кількості  170  кг.,  який
потім зберігав за цією ж адресою.

     У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що
злочину він не вчиняв, свідки по справі його обмовили  у  вчиненні
цього злочину, суд не врахував його  позитивну  характеристику  та
тяжку хворобу при призначенні покарання, тому  не  погоджується  з
винесеним щодо нього вироком.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційних скарг,  колегія  суддів  вважає,  що
касаційні скарги задоволенню не підлягають.

     Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1  у  здійсненні
операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації або без
спеціального  дозволу  (ліцензії),  одержання  якого   передбачено
законодавством, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених
у  судовому  засіданні  доказів,  а  саме  -  показаннями  свідків
ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5.,  даними  протоколу  огляду,
виявлення та вилучення брухту метала, іншими доказами.

     Аналіз  доказів,  на   які   послався   суд,   свідчить   про
правильність висновків суду та повну доведеність винності  ОСОБА_1
у вчиненому злочині.

     Доводи касаційних  скарг  про  непричетність  засудженого  до
вчинення злочину та обмови його свідками  по  цій  справі  визнані
такими, що не  відповідають  дійсності,  оскільки  перевірялися  і
свого підтвердження не знайшли.

     Не знайшли свого підтвердження і доводи  скарги  про  те,  що
ОСОБА_1 не був ознайомлений з обвинувальним висновком. В протоколі
судового засідання зазначено, що він  його  отримав  та  будь-яких
клопотань стосовно порушення  його  права  на  захист  в  суді  не
заявляв.

     Iстотних     порушень     норм     кримінально-процесуального
законодавства, що тягнуть за собою  зміну  чи  скасування  судових
рішень не виявлено.

     Що стосується призначеного  ОСОБА_1.  покарання,  то  воно  є
справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Суд
врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані про
його особу, а також інші обставини справи. Підстав для пом'якшення
покарання колегія не знаходить.

     Підстав  для  призначення  справи  до  касаційного  розгляду,
відповідно до вимог ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.

     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -

                         У Х В А Л И Л А:

     Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні касаційних скарг.

                              Судді:

     Заголдний В.В. Шелест М.А. Кияшко А.Я.