розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 вересня 2006 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на судові рішення у даній справі.

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2005 року

IНФОРМАЦIЯ_1,

останній раз судимого 23 вересня 2004 року

за ч.1 ст.309 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 2 роки,

-за ч.2 ст.309 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

-за ст.27, ч.2 ст.307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, 16 листопада в денний час, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4, незаконно виготовив без мети збуту 4,1 гр. екстракційного та 1,6 гр. ацетильованого опію, що є наркотичними засобами.

У той же день близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2, незаконно сприяв ОСОБА_2 у збуті ОСОБА_5 1,5 гр. ацетильованого опію, вагою в сухому залишку 0,08 гр.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 частково змінено. ОСОБА_1 пом'якшено покарання за ст.27, ч.2 ст.307 КК України (2341-14) з застосуванням ст.69 КК України (2341-14) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а за сукупністю злочинів остаточно визначено 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України (2341-14) ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Зобов'язано Ніжинський міськрайонний суд уточнити на підставі ст.409 - 411 КПК України (1001-05) розмір майна, що підлягає конфіскації з засудженого.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на істотні порушення органом досудового слідства та судом кримінально-процесуального законодавства, що призвело до безпідставного засудження за ст.27, ч.2 ст.307 КК України (2341-14) . Стверджує про застосування до нього та свідків недозволених методів ведення слідства. Зазначає про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та його особі. Вказує на те, що був лише пособником у виготовленні наркотичного засобу і його дії необхідно кваліфікувати за ст.27, ч.2 ст.309 КК України (2341-14) , призначивши відповідне покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає що у задоволенні такої слід відмовити.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах та кваліфікацію його дій за ч.2 ст.309 та ст.27, ч.2 ст.307 КК України (2341-14) суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказів, давши їм оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку. А зокрема, вони підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, висновком хімічної експертизи та іншими доказами.

Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені в його касаційній скарзі про те, що він не сприяв ОСОБА_2 у збуті наркотичного засобу ОСОБА_5 Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обгрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи. Як свідчать фактичні обставини справи, ОСОБА_1 намагається у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Що стосується призначеної ОСОБА_1 міри покарання, з урахуванням змін внесених апеляційним судом, то вона є справедливою, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Суд врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так й особу винного, котрий вчинив злочин під час іспитового строку, його позитивну характеристику, стан здоров'я, його роль у збуті наркотичного засобу, а отже, підстав для пом'якшення покарання немає.

Доводи ОСОБА_1 про застосування до нього та свідків недозволених методів ведення слідства не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Таким чином, передбачених ст.398 КПК України (1001-05) підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням визначених ст.384 КПК України (1001-05) осіб, немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 вересня 2005 року відмовити.