У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Шелеста М.А. та Заголдного В.В.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 вересня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора м. Києва Дьоміна Ю.М. на вирок Печерського районного
суду м. Києва від 22 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1.
Цим вироком
ОСОБА_1, громадянка України, раніше не судима, -
за ст. 309 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і на підставі ст. 75,
76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з
випробуванням протягом 2-х річного іспитового строку з покладенням
відповідних обов'язків.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано виною в тому, що вона будучи
підсудною за вчинення злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, перебуваючи на підписці про невиїзд, 13 липня
2005 року приблизно о 17 год. біля будинку АДРЕСА_1 незаконно
повторно придбала у невстановленої слідством особи наротичний
засіб - макову соломку, яку незаконно зберігала при собі без мети
збуту.
Цього ж дня приблизно о 17 год. 30 зазначений наркотичний
засіб у ОСОБА_1. було виявлено і вилучено працівниками міліції.
У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва порушує
питання про зміну вироку щодо ОСОБА_1. із-за неправильного
застосування кримінального закону.
Зокрема, у поданні зазначено, що суд неправильно кваліфікував
дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за такою
кваліфікуючою ознакою вказаної статті як повторність, оскільки на
час розгляду справи її було звільнено від кримінальної
відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на підставі акту амністії. Iнших кваліфікуючих
ознак ч.2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у справі не встановлено.
З урахуванням наведених у поданні доводів прокурор просить
перекваліфікувати дії засудженої зі ст. 309 ч.2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 1 вказаної статті та призначити їй покарання за
цим законом у виді 2 років позбавлення волі і на підставі ст. 75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити від відбування покарання з
випробуванням з 2-х річним іспитовим строком.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора, яка підтримала касаційне подання у справі та просила
його задовольнити - змінити вирок щодо ОСОБА_1. з наведених у
поданні мотивів; перевіривши матеріали справи та обговоривши
викладені у касаційному поданні прокурора доводи, колегія суддів
вважає, що подання підлягає задоволенню.
За ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
підлягають
кваліфікації дії пов'язані з незаконним виробництвом,
виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи
пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх
аналогів без мети збуту, вчинені повторно або за попередньою
змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів,
передбачених статтями ст.ст. 3078, 308, 310, 317 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби,
психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.
Як встановлено у справі, постановою Солом'янського районного
суду м. Києва від 22 липня 2005 року ОСОБА_1 було звільнено від
кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 6, 1 п. "б"
Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року,
а кримінальну справу за ст. 309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
-
закрито.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 88 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
особи,
звільнені від покарання, визнаються такими, що не мають судимості.
Iнших кваліфікуючих ознак ч.2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у справі не встановлено.
За таких обставин суд необгрунтовано визнав доведеним
обвинувачення ОСОБА_1 у незаконному придбанні і зберіганні
наркотичних засобів без мети збуту, вчинених повторно, що потягло
за собою неправильну кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 309 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Отже доводи у поданні прокурора про необхідність зміни вироку
щодо засудженої у цій частині та перекваліфікації дій ОСОБА_1 зі
ст. 309 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.1 цієї статті є
обгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що неправильне застосування судом
кримінального закону у відповідності до ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
є підставою для зміни вироку у касаційному порядку -
перекваліфікації дій засудженої ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 309 ч.1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, що є м'якшим законом, та призначення їй
відповідного покарання у межах санкції ч.1 ст. 309 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
зі звільненням від відбування покарання на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Вирок Печерського районного суду м. Києва 22 вересня 2005
року щодо ОСОБА_1 змінити - перекваліфікувати дії засудженої зі
ст. 309 ч.2 на ст. 309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити їй
за цим законом 2 (два) роки позбавлення волі і на підставі ст.ст.
75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити ОСОБА_1 від відбування
покарання з випробування з 2-річним іспитовим строком та
покладенням відповідних обов'язків.
С у д д і :
Редька А.I. Заголдний В.В. Шелест М.А.