У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Шелеста М.А.,
суддів
Редьки А.I., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Ковзеля П.О.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 вересня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 3 травня 2006
року, яким засуджений
ОСОБА_1, уродженець IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимий 5 червня 1997 року Чернігівським районним
судом Запорізької області за ст. ст. 94, 17, 81 ч. 3,
140 ч. 3, 140 ч. 2 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року на 8
років
6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, звільнений 18 січня 2005 року умовно-достроково
на 5 місяців 25 днів,
засуджений:
- за ст. 187 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років
позбавлення волі з конфіскацією
всього майна;
- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 13 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 14
(чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів за таких, як
зазначено у вироку, обставин.
22 листопада 2005 року між 19 та 21 годинами ОСОБА_1, раніше
судимий за умисне вбивство, маючи умисел на незаконне заволодіння
грошима ОСОБА_2, таємно проник у житло останньої, розташованого
у АДРЕСА_1, де вчинив розбійний напад на потерпілу, завдавши їй
металевою шиною один удар в лобну частину голови. Під час розбою
ОСОБА_1 вирішив вбити ОСОБА_2 і з цією метою він завдав ще два
удари тим же предметом, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження,
які є небезпечними для життя, внаслідок чого остання померла на
місці події.
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_2, ОСОБА_1 заволодів
грошима потерпілої в сумі 450 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на
застосування до нього під час досудового слідства недозволених
методів, за змістом скарги просить вирок скасувати, а справу
провадженням закрити, оскільки він інкримінованих злочинів не
вчиняв.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив вирок залишити
без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення,
обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали
справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за викладених у
вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у
передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.
Незважаючи на заперечення своєї вини у вчиненні злочинів,
винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.
Так, з його показань під час допиту як підозрюваного, під час
проведення відтворення обстановки та обставин події, у присутності
захисника, вбачається, що ОСОБА_1, 22 листопада 2005 року,
приблизно о 19 годині, з метою позичити гроші пішов до ОСОБА_2
Оскільки остання не впускала його в будинок, він з допомогою
металевої шини проник у житло. Там він зазначеною пластиною
декілька разів наніс удари по голові потерпілої. Після чого під
матрацом, на дивані, знайшов у гаманці 450 грн., якими й
заволодів.
Iз відеозапису відтворення обстановки та обставин події, яка
була переглянута як під час досудового, так і судового слідства
вбачається, що ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого тиску і
підказок з боку працівників міліції показав на місці і розповів
про обставини вчинених ним злочинів щодо ОСОБА_2
Відповідно до висновків судово-медичних експертиз вбачається,
що смерть ОСОБА_2 настала від закритої черепно-мозкової травми,
яка супроводжувалася крововиливами у м'які тканини, переломами
кісток основи черепа, крововиливом під м'які оболонки мозку,
набряком мозку. Локалізація виявлених ушкоджень на трупі ОСОБА_2
відповідає показанням ОСОБА_1 під час відтворення обстановки та
обставин події.
Як убачається з висновку судово-трасологічної експертизи слід
взуття на зліпку, вилученого 23.11.2005 р. під час огляду місця
пригоди, залишений взуттям того ж розміру і з таким же малюнком
протектора і ступеню зносу, що й туфель на ліву ногу, вилучений
під час обшуку і наданий судово-медичній експертизі, з висновку
якої видно, що на парі туфель виявлений піт, який може походити
від ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_3 показала в судовому засіданні, що дані туфлі
належать ОСОБА_1 і 30 листопада 2005 року були вилучені при обшуку
у неї вдома.
Iз показань свідка ОСОБА_4 в суді видно, що йому ОСОБА_1 під
час перебування в одній камері розповів про те, що він убив
бабусю, завдавши металевою пластиною кілька разів по голові. Цю
пластину викинув у дворі, в туалеті. Після вбивства він (ОСОБА_1)
забрав з будинку 450 грн.
З оголошеного та дослідженого в суді протоколу огляду туалету
від 21.12.2005 р. вбачається, що у вигрібній ямі виявлена металева
шина сріблясто-білого кольору.
Відповідно з висновком медико-криміналістичної експертизи не
виключається можливість заподіяння ушкоджень голови потерпілої
ОСОБА_2 цією металевою шиною.
Належно оцінивши зібрані і дослідивши в судовому засіданні
докази в їх сукупності, суд дійшов обгрунтованого висновку про
доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства з
корисливих мотивів ОСОБА_2, особою, яка раніше вчинила умисне
вбивство та у розбої, вчиненого з проникненням у житло із
заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Злочинні дії ОСОБА_1, за п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст.
187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
судом кваліфіковано правильно.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього
незаконних методів ведення слідства під час досудового слідства,
через що він себе обмовив у вбивстві ОСОБА_2, є необгрунтованими.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заперечували застосування до ОСОБА_1 фізичного
чи психічного насильства.
Свідок ОСОБА_9 показав у суді, що під час перебування в
камері з ОСОБА_1, останній собі заподіяв тілесні ушкодження,
пояснюючи це тим, що в судовому засіданні буде говорити про
побиття його працівниками міліції.
Прокуратурою Вільнянського району Запорізької області не було
знайдено підтверджень щодо незаконних дій працівників міліції
стосовно ОСОБА_1, а тому в порушенні кримінальної справи щодо
працівників міліції відмовлено за відсутністю події злочину.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону України, які
б тягли за собою зміну чи скасування вироку, колегією суддів не
виявлено.
Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених
ним злочинів, даних про особу та обставин, які пом'якшують та
обтяжують покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок апеляційного суду Запорізької області від 3
травня 2006 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
С у д д і:
М.А. Шелест А.I. Редька В.В. Заголдний