У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
                      Суду України у складі:
 
     Головуючого
 
     Шелеста М.А.
 
     суддів
 
     Заголдного В.В., Самелюка П.О.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  31  серпня  2006
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 на вирок Залізничного  районного  суду
м.Сімферополя від 08 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1.
 
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1, раніше не судимий,
 
     засуджений за ст.386 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  6  місяців
арешту,
 
     за ст.190 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років  6  місяців
позбавлення волі з конфіскацією майна.
 
     На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно призначено
покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
 
     Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  13
грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.
 
     Цим вироком засуджені також ОСОБА_4 та ОСОБА_5.,  які  судові
рішення в касаційну інстанцію не оскаржили.
 
     За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним  у  тому,  що  він  у
період з травня 2003 року по  квітень  2004  року  організував  та
очолив стійку організовану групу з метою заволодіння шляхом обману
і зловживанням довірою грошима, які були отримані  від  реалізації
нерухомого майна громадян на території м.Сімферополя, і втягнув до
неї засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншу особу.
 
     У цей період часу засуджені по цій справі  підшукували  осіб,
які  зловживали  алкогольними  напоями,  мешкали  в  упорядкованих
житлових  приміщеннях  (квартирах  та   будинках)   на   території
м.Сімферополя і які мали  великі  суми  заборгованості  по  сплаті
комунальних  платежів,  вводили  потерпілих  в   оману   з   метою
заволодіння грошима, що отримували від продажу  їх  житла,  шляхом
обману пропонували допомогу у оформленні  права  власності  на  їх
квартири та будинки для подальшого продажу, та пропонували  надати
їм інше житлове приміщення та доплату.
 
     З  метою  отримання  згоди  на   продаж   житла   потерпілих,
використовуючи  їх  тяжкий   матеріальний   стан   і   зловживання
алкогольними напоями, засуджені по цій справі періодично приносили
їм алкогольні напої та продукти харчування.
 
     Після отримання згоди на  продаж,  оформлення  документів  на
нерухоме майно і укладення угоди на її  купівлю-продаж  засуджені,
діючи за раніше розробленим планом, переселяли потерпілих  в  інші
житлові  приміщення,  які  не  були  пристосовані  для  постійного
проживання через відсутність там води, світла і опалення.
 
     В подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інша особа  обіцяну
суму доплати потерпілим не  виплачували,  заволодівали  отриманими
від продажу їх нерухомості грошима і використовували їх за власним
розсудом.
 
     ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом шахрайства, за  викладених
у вироку обставин, заволоділи майном  громадян  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,
IНФОРМАЦIЯ_1.  Обіцяну   суму   грошей   потерпілим   не   надали,
упорядкованими квартирами не забезпечили.
 
     Крім  того,  ОСОБА_1,  з  метою  примушування  потерпілих  до
відмови від раніше даних під  час  досудового  слідства  показань,
вимагав їх змінити, застосовуючи погрози та залякування.
 
     У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та  адвокат  ОСОБА_2.
посилаються на те,  що  висновки  суду,  викладені  у  вироку,  не
відповідають  фактичним  обставинам  справи,   досліджені   докази
свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у  вчиненні  злочинів,  за  які
його  засуджено,  апеляційна  інстанція  не  навела   доказів   на
спростування доводів,  викладених  у  апеляційній  скарзі.  З  цих
підстав  просять  судові  рішення  щодо   ОСОБА_1   скасувати,   а
кримінальну справу щодо нього закрити за відсутності в  його  діях
складу злочину.
 
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційних скарг,  колегія  суддів  вважає,  що
касаційні скарги задоволенню не підлягають.
 
     Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у  заволодінні
чужим  майном  шляхом  обману  і  зловживанням  довірою,   вчинене
повторно, в особливо великих розмірах та організованою  групою,  а
також у примушуванні потерпілих до  давання  завідомо  неправдивих
показань шляхом погрози насильством, а також підкуп потерпілого  з
цією ж метою, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у
судовому засіданні  доказів,  а  саме  -  показаннями  потерпілого
ОСОБА_6, свідка  ОСОБА_8,  потерпілої  ОСОБА_7,  свідків  ОСОБА_3,
ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  потерпілих  IНФОРМАЦIЯ_1,  свідків  ОСОБА_9,
ОСОБА_10, а також показаннями засуджених по цій же справі  ОСОБА_4
та ОСОБА_5, іншими доказами.
 
     Аналіз  доказів,  на   які   послався   суд,   свідчить   про
правильність висновків суду та повну доведеність винності ОСОБА_1.
у вчинених злочинах.
 
     Доводи скарги захисника та засудженого про те, що  досліджені
в суді  докази  свідчать  про  невинуватість  ОСОБА_1  у  вчиненні
злочинів, за які його засуджено, перевірялися як судом першої, так
і апеляційної інстанції, та не знайшли свого підтвердження.
 
     Не відповідають дійсності і посилання  у  скарзі  засудженого
ОСОБА_1 про те, що йому  було  відмовлено  у  фіксуванні  судового
процесу з допомогою звукозаписувальних технічних засобів, оскільки
у матеріалах справи, а  саме  -  у  протоколі  судового  засіданні
відсутні будь-які дані про те,  що  він  таке  клопотання  заявляв
головуючому під час слухання справи.
 
     Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні  й
оцінці доказів, які б ставили під  сумнів  правильність  висновків
суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та  кваліфікації  його  дій
органами досудового слідства та судом не допущено.
 
     Що стосується призначеного покарання, то воно є справедливим,
відповідає вимогам ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Суд  врахував  як
ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про його особу,
а також інші обставини справи.
 
     Підстав  для  призначення  справи  до  касаційного  розгляду,
відповідно до вимог ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
 
     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
 
                         У Х В А Л И Л А:
 
     Відмовити  захиснику  ОСОБА_2  та   засудженому   ОСОБА_1   в
задоволенні касаційних скарг.
 
                              Судді:
 
     Заголдний В.В. Шелест М.А. Самелюк П.О.