У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
                      Суду України у складі:
     Головуючого
     Шелеста М.А.
     суддів
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  31  серпня  2006
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_1 на вирок Лисичанського міського  суду  Луганської  області
від 04 травня 2005 року.
 
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1, не судимий
 
     в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
 
     засуджений за ст.187 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  7  років
позбавлення волі з конфіскацією майна,
 
     - за ст.309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  рік  позбавлення
волі.
 
     На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно призначено
покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
 
     Стягнуто з засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3
3150 грн.
 
     Ухвалою апеляційного суду Луганської області  від  12  серпня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.
 
     Цим же вироком також засуджено ОСОБА_2., який  в  касаційному
порядку судові рішення не оскаржив.
 
     За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним у тому,  що  він  19
жовтня 2001 року, близько 22 год.30 хв., діючи навмисно,  з  метою
заволодіння чужим майном, за  попередньою  змовою  групою  осіб  з
ОСОБА_4. та невстановленими особами, матеріали  справи  щодо  яких
виділені в  окреме  провадження,  озброївшись  двома  обрізами  та
пістолетом, увійшли до квартири  АДРЕСА_1,  де  вчинили  напад  на
потерпілих  ОСОБА_5  і   ОСОБА_6,   поєднаний   із   застосуванням
насильства до ОСОБА_5, небезпечного для його життя та здоровcя,  і
з  погрозою  застосування   такого   насильства   щодо   ОСОБА_6.,
заволоділи грошима ОСОБА_5 у сумі 300  грн.,  чим  заподіяли  йому
матеріальну шкоду. Також ОСОБА_5.  були  заподіяні  легкі  тілесні
ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоровcя.
 
     Крім того, ОСОБА_1.  у  червні  2001  року,  діючи  навмисно,
незаконно, без мети збуту, з пилку  дикорослої  коноплі  виготовив
наркотичний засіб - гашиш вагою 0,6 гр., який зберігав у АДРЕСА_2.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1. посилається на те, що вирок суду
щодо  його  засудження  за  ст.187  ч.3  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
безпідставний, оскільки  цього  злочину  він  не  вчиняв,  а  його
обмовили у вчиненні цього злочину. З  цих  підстав,  не  оспорюючи
засудження за ст.309 ч.1 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  просить  вирок
щодо  нього  в  частині  засудження  за  ст.187  ч.3  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.
 
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційних скарг,  колегія  суддів  вважає,  що
касаційні скарги задоволенню не підлягають.
 
     Висновок суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
злочинів, наведених у вироку, підтверджується сукупністю  зібраних
та перевірених у судовому засіданні доказів, а саме -  показаннями
потерпілого  ОСОБА_5,  потерпілої   ОСОБА_6.,   свідків   ОСОБА_7,
ОСОБА_8., даними висновку судово-медичної експертизи про  характер
та локалізацію  заподіяних  тілесних  ушкоджень  ОСОБА_5.,  даними
протоколу відтворення  обстановки  та  обставин  події  за  участю
ОСОБА_1, іншими доказами.
 
     Доводи касаційних скарг про непричетність ОСОБА_1 до вчинення
злочину щодо ОСОБА_5 та обмови його засудженим по  цій  же  справі
ОСОБА_2 визнані такими, що  не  відповідають  дійсності,  оскільки
перевірялися  судами  першої  і  апеляційної  інстанції  і   свого
підтвердження не знайшли.
 
     Аналіз  доказів,  на   які   послався   суд,   свідчить   про
правильність висновків суду та повну доведеність винності  ОСОБА_1
у вчинених злочинах.
 
     Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні  й
оцінці доказів, які б ставили під  сумнів  правильність  висновків
суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та  кваліфікації  його  дій
органами досудового слідства та судом не допущено.
 
     Що стосується  призначеного  ОСОБА_1  покарання,  то  воно  є
справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Суд
врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про
його особу, а також інші обставини справи. Підстав для пом'якшення
покарання колегія не знаходить.
 
     Підстав  для  призначення  справи  до  касаційного  розгляду,
відповідно до вимог ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
 
     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
 
                         У Х В А Л И Л А:
 
     Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні касаційних скарг.
 
                              Судді:
 
     Заголдний В.В. Шелест М.А. Самелюк П.О.