Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

головуючого

Міщенка С.М.,

суддів

Глоса Л.Ф., Мороза М.А.,

за участю прокурора

Сушко Т.М.,

потерпілої

ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою та доповненнями до неї засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2006 року щодо нього.

Цим вироком

ОСОБА_2, уродженця м. Горлівка Донецької області, жителя м. Черкаси, раніше не судимого,

засуджено: - за п. п. 6, 9, 13, ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_2 за сукупністю злочинів призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди - 2 000 грн. та моральної шкоди - 100 000 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 21 липня 2004 року близько 18 години, в квартирі АДРЕСА_1, де він знаходився за викликом мешканців цієї квартири ОСОБА_3 та тяжко хворого ОСОБА_4 для ремонту їх телевізорів, з метою заволодіння чужим майном вчинив розбійний напад на ОСОБА_3 та умисно вбив її, а потім, з метою приховати вчинені ним злочини, вбив і ОСОБА_4.

Ці злочини вчинені засудженим за наступних обставин. ОСОБА_1 при з'ясуванні питання про оплату виконаної ним роботи з ремонту телевізорів, побачивши у ОСОБА_3 гроші і місце їх зберігання, вирішив заволодіти ними, вбивши останню. Реалізуючі свій намір, він взяв в руки відрізок мотузки і в той момент коли ОСОБА_3 на кухні рахувала гроші, напав на неї, накинувши на шию мотузку, затягнув петлю, якою душив до настання смерті потерпілої. Потім, щоб приховати вже вчинені ним злочини, засуджений з цією ж самою мотузкою пройшов у спальну до схвильованого безпомічного ОСОБА_4, і за допомогою останньої також задушив його .

Після чого ОСОБА_1, знайшовши в квартирі потерпілих гроші в сумі 3 100 грн. та вироби з золота загальною вартістю 2 878 грн., заволодів ними і втік з місця скоєння злочину.

У касаційній скарзі та в доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що суд безпідставно визнав його винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, мотивуючи тим, що досудове слідство та судовий розгляд у справі проведено неповно, необ'єктивно, однобічно, з обвинувальним ухилом та з порушенням його права на захист. Суд не допитав в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Вважає, що його засуджено за злочини, яких він не вчиняв і у справі відсутні докази його винуватості. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на сумнівних показаннях свідків - працівників міліції, висновках експертиз, які носять тільки ймовірний характер та на його показаннях на стадії досудового слідства, якими він обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства, тому просить скасувати вирок апеляційного суду, а провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, потерпілу ОСОБА_1, прокурора Сушко, які вважали вирок суду законним і обгрунтованим, а доводи касаційної скарги безпідставними, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі й доповненнях до неї доводи, колегія суддів дійшла до наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу й умисного вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на доказах, ретельно досліджених у судовому засіданні та докладно викладених у вироку.

Зокрема, ОСОБА_1 у власноруч написаній ним явці з повинною та під час його допитів, відтворенні обстановки і обставин події, проведених з участю захисника, понятих, спеціалістів, експертів дав на початку досудового слідства змістовні показання про обставини вчинення ним вбивства потерпілих. Згідно з цими показаннями, він за телефонним викликом ОСОБА_3 прийшов у квартиру потерпілих 21.07.2004 року близько 18 години для ремонту телевізорів. Зазначив обсяг виконаної ним роботи, вказавши, що пропаяв два контакти в телевізорі, який знаходився у великій кімнаті, зачищав й ізолював синьою ізоляційною стрічкою розрив електропровідника, відрізав розетку на шнурі живлення до телевізора. Миючи руки, побачив, де потерпіла брала гроші і у нього виник умисел вбити її та заволодіти грішми. З цією метою він взяв мотузку, підійшов ззаду до ОСОБА_3, яка на кухні рахувала гроші, накинув їй на шию складену вдвоє мотузку і почав здавлювати петлею. Потерпіла спочатку чинила опір, махаючи руками та ногами, наносячи йому несильні удари. Він же продовжував затягувати петлю доки вона не перестала подавати ознаки життя. Щоб не залишати очевидця скоєного, він тією ж самою мотузкою аналогічним способом задушив і ОСОБА_4, який лежав у ліжку. Після чого, знайшовши гроші, коробку з золотими речами та паперами, забрав їх, зачинив двері квартири на ключ і залишив будинок. Після цього ОСОБА_1 поїхав завершити ремонт телевізора у ОСОБА_9. Повернувшись додому, він з'ясував, що заволодів 3100 грн., які доклав до своїх заощаджень, а коробку з золотими речами викинув.

Зазначені показання суд обгрунтовано визнав такими, що відповідають іншим доказам у справі і поклав їх в основ вироку, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з останніми.

Так, за даними роздруківок телефонних з'єднань з телефону квартири ОСОБА_1, на телефон квартири ОСОБА_1 впродовж 19 та 20 липня було здійснено 5 телефонних дзвінків, а 20 липня засуджений телефонував потерпілим.

Згідно з висновком дактилоскопічної експертизи, вилучений з місця скоєння злочину слід відбитка пальця руки на кришці телевізора залишений ОСОБА_1.

Даними, що містяться в протоколах огляду місця скоєння злочину підтверджуються наведені показання засудженого про обстановку в квартирі, про виконану ним роботу, а саме виявлено сліди нещодавньої пайки в одному із телевізорів, відсутність вилки на електрошнурі, характерні ознаки нещодавнього лагодження електричного дроту, ізольованого стрічкою. На останній, згідно з висновком судово- цитологічної експертизи, виявлено домішки поту, походження якого від ОСОБА_2 не виключається. Такі ж домішки поту встановлені висновками експертиз і на мотузці, якою було задушено обох потерпілих.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз, смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії внаслідок удавлення шиї петлею. Виявлені у потерпілих ушкодження могли бути спричинені в час та за обставин, на які вказував ОСОБА_1. На його ж тілі виявлені тілесні ушкодження, характерні для утворення від дії кінців пальців рук людини.Останні згідно з поясненнями, даними засудженим експерту, він отримав 21.07.2004 р. внаслідок опору, який чинила потерпіла.

Згідно з висновком судово-цитологічної експертизи, в піднігтєвому вмісті трупа ОСОБА_3 виявлено домішку крові, походження якої від ОСОБА_2 не виключається.

Iз показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_1 21.07.2004 р. повернувся до них завершити ремонт телевізора близько 19 години. Ці свідки відзначали, що він нервував, був стривожений, неначе весь час думав не про ремонт, а про щось інше.

Згідно з даними, що містяться у протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, виявлено та вилучено 7060 грн., серед яких, за показаннями засудженого, знаходились і гроші потерпілих. При цьому зазначені ним номінали купюр, якими засуджений заволодів, відповідають виявленим.

З урахуванням цих та інших наведених у вироку даних колегія суддів вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу та умисного вбивства потерпілих, а доводи касаційної скарги засудженого, що вирок грунтується на суперечливих доказах, та про його непричетність до вказаних злочинів - безпідставними.

Твердженню ОСОБА_2 про давання ним визнавальних показань під впливом незаконних методів слідства, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненні злочинів, суд дав у вироку належну оцінку, правильно визнавши його надуманим.

Такого висновку суд дійшов після проведення в судовому засіданні ретельної перевірки цих доводів шляхом дослідження показань ОСОБА_2, в яких він зазначав про їх добровільність і відсутність будь-якого незаконного впливу на нього; допиту працівників міліції, які входили до складу оперативно-слідчої групи, експертів, понятих, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17-, які заперечували застосування до ОСОБА_2 будь-якого насильства і підтвердили добровільний характер його показань, що давались в присутності захисника, понятих, експертів. Зазначені доводи засудженого не знайшли свого підтвердження і під час перевірки, проведеної прокурором за дорученням суду.

Крім того, із показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що при проведенні психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 без будь-яких спонукань докладно розповів членам експертної комісії про обставини вчинення ним вбивства потерпілих, відзначаючи зокрема те, що "у нього стукало в скронях, похололи руки". Тобто він розповів і про власні відчуття від скоєного ним, що свідчить про усвідомлення засудженим значення своїх дій.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що він експертам давав такі пояснення. При цьому він зазначив, що обстановка при проведенні експертизи була доброзичливою і йому було дуже приємно спілкуватися з членами експертної комісії.

Зазначене свідчить, що суд дійшов обгрунтованого висновку про достовірність показань ОСОБА_2, які він давав на початку досудового слідства, а їх зміна в подальшому спрямована на уникнення від відповідальності за скоєне.

Суд з належною повнотою дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, дійшов правильного висновку і про час вчинення ОСОБА_1 вбивства потерпілих - 21.07.2004 року, навівши у вироку переконливі докази. Та обставина, що на місці скоєння злочину була виявлена газета "Уют" за 22.07.2004 р., зазначений висновок суду під сумнів не ставить, оскільки з відповіді головного редактора цієї газети вбачається, що вона виходить один раз на тиждень - в четвер, але в продаж може надійти в середу, а тому вона могла бути придбаною в першій половині дня 21.07.2004 року.

З показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що він 21.07.2004 р. близько 10-11 годин бачив ОСОБА_3, яка йшла на ринок, а вже в ніч на 22.07.2004 р. він та сантехнік ОСОБА_8 стукали в квартиру потерпілих, звідки текла вода, але двері їм ніхто не відчинив. Цю обставину підтвердив і свідок ОСОБА_8.

Згідно з висновком судово-медичних експертиз, смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 могла настати 21.07. 2004 р. близько 18 години. Ці висновки експерт ОСОБА_19 підтвердив в судовому засіданні, а тому доводи касаційної скарги ОСОБА_2, що невірно встановлено час настання їх смерті безпідставні.

В судовому засіданні також перевірялися доводи ОСОБА_2, аналогічні викладеним в його касаційній скарзі, що виявлений на телевізорі слід його пальця міг бути залишений ним близько 5-7 місяців до 21.07.2004р., - і свого підтвердження не знайшли.

Так, матеріалами справи встановлено, що попередній раз ОСОБА_1 ремонтував телевізор потерпілих 9.01.2004 р. Допитані в судовому засіданні експерти-криміналісти пояснили, що дані сліди не могли бути давніми, виходячи з умов збереження та місця їх виявлення. Такі сліди можливо виявити не пізніше як через 3 місяці.

Доводи ОСОБА_2 в касаційній скарзі на допущену досудовим слідством та судом неповноту та упередженість розгляду справи з посиланнями на те, що судом не були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, не перевірені показання засудженого, що 21.07.2004 р. близько 18 години він здійснював ремонт телевізора у ОСОБА_8,- є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, досудовим слідством перевірялися різні версії скоєння цього злочину та причетність до нього інших осіб. Саме з цією метою органами досудового слідства було допитано цілий ряд свідків, в тому числі і ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Проте їхні показання не містять даних, що їм відомі будь-які обставини, які стосуються справи.

З ініціативи слідчого було допитано коло осіб, між якими та ОСОБА_1 зафіксовані телефонні з'єднання в липні місяці. Серед цих осіб були допитані і ОСОБА_8 та ОСОБА_20, які дали показання, що ОСОБА_1 ремонтував телевізор за адресою АДРЕСА_2, але вони не могли вказати коли саме. При цьому ОСОБА_20 пояснювала, що дана обставина мала місце близько 10.07.2004р.

З протоколу судового засідання вбачається, що суд допитав всіх свідків, включених до списку осіб, які підлягали виклику в судове засідання, та додатково було викликано й допитано 25 свідків і 4 експертів, а за клопотанням прокурора і засудженого були досліджені показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8, дані ними під час досудового слідства.

За таких обставин не можна вважати досудове слідство та судовий розгляд справи проведеним неповно чи необ'єктивно, на що наголошує засуджений в касаційній скарзі.

Також безпідставними є твердження ОСОБА_2 про порушення його права на захист.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 27.07. 2004 р. ОСОБА_2 були роз'яснені його процесуальні права. В цей же день він звернувся з клопотанням про допуск до участі у справі адвоката ОСОБА_21 в якості його захисника, і це клопотання слідчим було задоволено. Зазначений адвокат приймав участь у всіх слідчих діях, які проводились за участю ОСОБА_2 Погоджувався засуджений на захист адвокатом ОСОБА_21 його інтересів і в судовому засіданні. Клопотання ОСОБА_2 про призначення йому іншого захисника, ОСОБА_22, не могло бути задоволено з причини її смерті 24. 03.2003 р. Також не підлягало задоволенню його клопотання про допуск в якості захисників ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25, оскільки перші не є адвокатами чи близькими родичами засудженого, а ОСОБА_1 була допитана в якості свідка у даній кримінальній справі. Ці рішення відповідають вимогам закону.

Таким чином, вищевказане в цілому свідчить про те, що розслідування і судовий розгляд справи проведено повно, всебічно і об'єктивно, без істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, також судом ужито всіх передбачених для належного дослідження й оцінки доказів дій, внаслідок чого суд обгрунтовано визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.п. 6,9,13 КК України (2341-14) , і правильно кваліфікував його дії за цими статтями кримінального закону.

Стосовно рішення суду про призначення ОСОБА_2 покарання, то воно в повній мірі відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, установленим у справі і наведеним у вироку даним, які характеризують особу засудженого.

З огляду на це, суд призначив ОСОБА_2 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) , яке є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,-

у х в а л и л а:

касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.