У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого - судді
Земляного В.В.
Суддів
Косарєва В.I. і Пошви Б.М.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також захисника
засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_3. на вирок Лохвицького районного суду
Полтавської області від 24 травня 2005 року, яким засуджено:
ОСОБА_1, судимого: 07.02.2000 року за ч. 4 ст. 81 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі, звільненого 28.05.2003 р.
умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 28 днів,
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 9 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 7
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 8
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом часткового складання покарань - на 10 років 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, а за сукупністю
вироків на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 11 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_2, судимого: 19.02.2001 року за ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
звільненого 06.06.2003 року умовно достроково на 1 рік 24 дні,
за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 8 років 6 місяців
позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 7
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 8
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим - на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а за
сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на
10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_6, судимого: 04.04.2001 року за ч.3 ст. 81, 43 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
звільненого 30.08.2002 року умовно достроково на 2 роки 10 місяців
16 днів; 15.03.2004 року за ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 9 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 7
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 8
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим - на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно
з ч. 4 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 9 років 6 місяців
позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_4, раніше не судимого,
за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 5 років позбавлення
волі;
за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 7 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 8
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим - на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_5, раніше не судимого,
за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 8 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 7
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 8
років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 8 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 10 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим - на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На відшкодування матеріальної шкоди солідарно стягнуто:
- з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5. на користь СФГ "Урожай" - 4
500 грн.;
- з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5. на користь
ОСОБА_17 - 270 грн.;
- з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 - 600
грн.;
- з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5. на
користьОСОБА_8 - 1 910 грн.;
- на користь ТОВ "Маяк" з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - 410 грн. та
з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - 285 грн. 22 коп.;
- з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5. на користь
ОСОБА_9 - 3 020 грн.;
- з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на
користь ОСОБА_10 - 3 300 грн.;
- з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 - 700
грн.;
- з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_12 - 7 570 грн.;
- з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5. на користь ОСОБА_13 - 3 295
грн. 40 коп.
Крім того, з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5. на відшкодування
моральної шкоди на користь ОСОБА_13 солідарно стягнуто 3 000 грн.
Вирішено долю речових доказів, у тому числі автомобіль ГАЗ -
21 державний номер НОМЕР_1 конфісковано в доход держави, як річ,
що є знаряддям злочину.
ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5. та ОСОБА_4. засуджено за
те, що вони протягом 2003 року у складі організованої групи на
території Лохвицького, Миргородського, Гадяцького, Полтавського
районів, смт. Котельва Полтавської області та Роменського району
Сумської області вчинили ряд крадіжок, замах на грабіж, а ОСОБА_3
і ОСОБА_2 ще й заволоділи транспортним засобом:
Як визнав суд, вночі 30.07.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_6 та
ОСОБА_4. в с. Василівка Роменського району Сумської області із
проникненням у приміщення МТФ СФГ "Урожай" таємно викрали 4 коней
загальною вагою 1 800 кг на загальну суму 4 500 грн.
Вночі 23.08.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 з
проникненням у АДРЕСА_1 таємно заволоділи майном ОСОБА_14 на суму
500 грн.
Вночі 28.08.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6
із проникненням у будинок потерпілої ОСОБА_15 у с. Яблунівка
Лохвицького району Полтавської області таємно викрали її майно на
загальну суму 1 100 грн.
Вночі 21.09.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 з
проникненням у приміщення сараю потерпілої ОСОБА_20 у с. Веселе
Лохвицького району Полтавської області таємно викрали порося та
домашню птицю, загальна вартість яких становить 829 грн.
Вночі 22.09.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 з
проникненням у приміщення сараю потерпілої ОСОБА_16 у с. Кирсівка
Миргородського району Полтавської області таємно викрали двох
поросят, загальна вартість яких становить 1 890 грн.
На початку жовтня 2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та
ОСОБА_6 з подвір'я домогосподарства ОСОБА_17, що по АДРЕСА_2
таємно викрали майно потерпілого на загальну суму 250 грн.
Вночі 07.10.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з подвір'я
домогосподарства ОСОБА_7, що у с. Гаївщина таємно викрали майно
останнього на загальну суму 600 грн.
Вночі 10.10.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6
із проникненням в гараж по АДРЕСА_3 таємно викрали майно
потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 1 910 грн., завдавши
потерпілій значної матеріальної шкоди.
У середині жовтня 2003 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з
ОСОБА_6 з проникненням у приміщення цеху, що знаходиться на
території тракторної бригади ТОВ "Маяк" у с. Гаївщина, таємно
заволоділи майном вказаного ТОВ на загальну суму 410 грн.
Вночі 14.10.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6з
проникненням у приміщення сараю потерпілої ОСОБА_17 у с. Долинка
Лохвицького району таємно викрали домашню птицю, вартість якої
становить 200 грн. та вчинили замах на таємне викрадення поросяти
вагою 160 кг, вартість якого становить 800 грн., але злочин не
довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Вночі 17.10.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 в
с. Гиряві Iсківці Лохвицького району таємно викрали домашню худобу
та майно ОСОБА_9 на загальну суму 3 020 грн., завдавши значної
шкоди потерпілій.
Вночі 14.11.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4., ОСОБА_5. та
ОСОБА_6з проникненням у гараж потерпілого ОСОБА_10 по АДРЕСА_3
таємно заволоділи майном потерпілого на загальну суму 3 300 грн.,
завдавши значної шкоди потерпілому.
Вночі 24.11.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 с. Гаївщина
з проникненням у приміщення комори таємно викрали майно ТОВ "Маяк"
на загальну суму 285 грн. 22 коп.
Вночі 27.11.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_6з
с. Васильки Лохвицького району із проникненням у приміщення
загальноосвітньої школи вчинили замах на таємне викрадення майна
на загальну суму 547 грн., але злочин не довели до кінця з причин,
що не залежали від їх волі.
У грудні 2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з проникненням
у приміщення столярної майстерні будинку АДРЕСА_4 таємно
заволоділи майном ОСОБА_11 на загальну суму 700 грн.
16.12.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4., ОСОБА_5. та
ОСОБА_6 с. Василівка Роменського району Сумської області з метою
заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, що не є
небезпечним для життя та здоров'я потерпілого з проникненням у
житло потерпілого, вчинили замах на відкрите викрадення майна
ОСОБА_18, але злочин не довели до кінця з причин, що не залежали
від їх волі, оскільки залишили будинок після того, як потерпілі не
дозволили їм проникнути в будинок.
Вночі 17.12.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4., ОСОБА_5. та
ОСОБА_6 у АДРЕСА_5 з метою заволодіння чужим майном із
застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та
здоров'я потерпілого з проникненням у приміщення гаражу намагались
відкрито заволодіти майном ОСОБА_19, але злочин не довели до кінця
з причин, що не залежали від їх волі.
29.08.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5. у с. Грипаково
Гадяцького району Полтавської області, проникнувши в будинок
потерпілих ОСОБА_13, застосували до неї насильство, небезпечне для
життя чи здоров'я, та погрозу застосування такого насильства і
заволоділи майном на загальну суму 3 295 грн. 40 коп.
Вночі 04.10.2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5. у дворі
будинку АДРЕСА_5 незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ - 2109,
належний ОСОБА_19.
Вночі 21.06.2003 року ОСОБА_4. за попередньою змовою з іншою
особою з проникненням у склад по АДРЕСА_6 таємно заволодів майном
потерпілого ОСОБА_12 на загальну суму 9 280 грн.
Суд визнав, що всі злочини, окрім таємного заволодіння майном
ТОВ "Маяк" у середині жовтня 2003 року на суму 410 грн. та майном
потерпілого ОСОБА_12, засудженими вчинено за попередньою змовою
групою осіб у складі організованої групи.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня
2005 року вирок змінено:
виключено з обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5.
та ОСОБА_4. вчинення замаху на відкрите заволодіння майном
потерпілого ОСОБА_18 у зв'язку з добровільною відмовою від
вчинення цього злочину;
дії засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5. та
ОСОБА_4. по епізоду замаху на заволодіння майном ОСОБА_19 з п. 2
ст. 15 і п. 5 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
перекваліфіковано на
ст. 15 і п. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ухвалено вважати
кожного з них засудженими за цим законом на 7 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засуджених;
ухвалено вважати ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5. та
ОСОБА_4. засудженими за сукупністю злочинів, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2
ще й за сукупністю вироків, до покарання визначеного судом;
з вироку виключено вказівку суду про конфіскацію автомобіля
ГАЗ - 21 державний номер 710-73 СК, як знаряддя злочину.
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2
посилаються на однобічність та неповноту судового слідства, двоє
останніх на те, що брали участь не у всіх злочинах, за які їх
засуджено, а визнали себе винуватими на досудовому слідстві у їх
вчиненні внаслідок застосування недозволених методів ведення
слідства. Вони вважають, що їх дії кваліфіковано неправильно,
оскільки злочини вони вчиняли за попередньою змовою групою осіб, а
не в складі організованої групи, а ОСОБА_3 посилається ще й на те,
що він не був її організатором. Засуджені просять внести в судові
рішення відповідні зміни.
Крім того, ОСОБА_3, посилається на невідповідність висновків
суду фактичним обставинами справи та на порушення його права на
захист під час досудового слідства. Він просить скасувати судові
рішення, а справу направити на нове розслідування.
ОСОБА_2 посилається на суворість призначеного покарання,
просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий
судовий розгляд.
ОСОБА_6просить скасувати судові рішення.
ОСОБА_4. та ОСОБА_5. посилаються на суворість призначеного їм
покарання, просять його пом'якшити. ОСОБА_5. просить пом'якшити
покарання відповідно до Закону України від 22 вересня 2005 року
"Про внесення зміни до статті 289 Кримінального кодексу України"
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Захисник ОСОБА_3 просить перевірити вирок і ухвалу
апеляційного суду та винести відповідне рішення.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Земляного
В.В., пояснення прокурора Сорокіної О.А. про необхідність зміни
судових рішень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що касаційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5. а також
захисника ОСОБА_3. підлягають частковому задоволенню, а судові
рішення зміні з таких підстав.
Відповідно до фактичних обставин, встановлених судом першої
інстанції та перевірених у апеляційному порядку, ОСОБА_3, ОСОБА_6,
ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_4. підставно визнано винуватими у
вчиненні злочинів, зазначених у вироку зі змінами, внесеними
апеляційним судом.
Висновок суду про доведеність вини всіх засуджених у вчиненні
ними злочинів, за які їх засуджено, у тому числі й у складі
організованої групи, підтверджується дослідженими у судовому
засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є
обгрунтованим.
Висновки суду про те, що засуджені вчиняли злочини у складі
організованої групи, суд зробив на підставі доказів, наявних у
справі, та з огляду на постійність та стійкість складу групи під
час вчинення злочинів, мету і корисливість спрямованості дій
злочинців, тотожність способу здійснення злочинів та способу
отримання інформації про наявність майна у потерпілих, наявність
спеціального спорядження для вчинення злочинів, розподіл ролей між
учасниками вчинення злочинних посягань. Крім того, належну оцінку
суд дав ролі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в організації групи. З такими
висновками суду погоджується і колегія суддів.
Що стосується доводів всіх засуджених про застосування до них
незаконних методів ведення слідства, то вони спростовані
матеріалами справи. Iз них видно, що за заявами ОСОБА_3, ОСОБА_6,
ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. про застосування щодо них незаконних
методів слідства, суд дав прокурору доручення провести перевірку
зазначених фактів. За результатами перевірки цих заяв постановами
прокурора прокуратури Полтавської області від 28 липня та 18
жовтня 2004 року в порушенні кримінальної справи щодо слідчого та
оперативних працівників відмовлено за відсутністю в їх діях складу
злочину (т. 5 а.с. 147, 294, 306-307, 315-317).
На досудовому слідстві право ОСОБА_3 на захист не було
порушено. У справі встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово було
роз'яснено його право на захист, про що свідчать відповідні
протоколи. У вказаних протоколах ОСОБА_3 власноручно зазначав, що
захисника мати не бажає (т. 1 а.с. 198, т. 2 а.с. 137, 229т.3
а.а.9, 72, 178, 245, 269).
Таким чином, ОСОБА_3 реалізував своє право на відмову від
захисника на підставі ст. 46 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. При його обранні суд урахував ступінь
тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винних та обставини, що
пом'якшують і обтяжують покарання, а тому підстав для його
пом'якшення, про що йдеться у касаційних скаргах ОСОБА_5. та
ОСОБА_4., немає.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено процесуальних
порушень при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які
ставили б під сумнів правильність висновку суду щодо доведеності
вини ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. у вчиненні
злочинів, за які їх засуджено.
Підстав для скасування судових рішень з направленням справи
на нове розслідування чи новий судовий розгляд колегія суддів не
вбачає.
Проте, зазначені судові рішення підлягають зміні.
Дії ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5., пов'язані з протиправним
заволодінням транспортного засобу, суд правильно кваліфікував за
ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за ознаками повторності цього
злочину та проникнення у сховище і як вчинене у складі
організованої групи. Разом з тим, дії засуджених кваліфіковано за
цією ж статтею ще й за ознакою заподіяння значної шкоди
потерпілому, вчинене щодо транспортного засобу, вартість якого у
двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
громадян.
Однак, законом України від 22.09.2005 року "Про внесення
зміни до статті 289 Кримінального кодексу України" ( 2341-14 ) (2341-14)
,
який набрав чинності з 13.10.2005 року, статтю 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
викладено в новій редакції, згідно з якою, кримінальна
відповідальність за ч. 2 і ч. 3 настає за незаконне заволодіння
транспортним засобом, якщо такі дії завдали відповідно значної або
великої матеріальної шкоди. При цьому матеріальна шкода визнається
значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до
двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а
великою - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті
п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Цей Закон
згідно зі ст. 5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
має зворотну дію в часі.
У даній справі не встановлено, що діями ОСОБА_3, ОСОБА_2 та
ОСОБА_5. потерпілому ОСОБА_19 реально завдано значної чи великої
матеріальної шкоди. За таких обставин з судових рішень щодо цих
засуджених слід виключити посилання на кваліфікуючу ознаку ч. 3
ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
заподіяння значної шкоди
потерпілому та вчинення злочину щодо транспортного засобу,
вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_5. та
захисника ОСОБА_3. задовольнити частково.
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_4. залишити без
задоволення.
Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 24
травня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 21
грудня 2005 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 змінити -
виключити з них посилання суду на кваліфікуючу ознаку ч. 3 ст. 289
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
заподіяння значної шкоди потерпілому у виді
незаконного заволодіння його транспортним засобом, вартість якого
у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум
доходів громадян.
С У Д Д I :
ЗЕМЛЯНОЙ В.В. КОСАРЄВ В.I. ПОШВА Б.М.