У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого - судді
Земляного В.В.
суддів
Стрекалова Є.Ф. і Косарєва В.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2005 року,
яким
ОСОБА_1, раніше не судимого,
ОСОБА_2, раніше не судиму,
ОСОБА_3, раніше не судиму,
кожного виправдано за ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у
зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2006 року
апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом
першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_4 залишені без задоволення,
а вирок - без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було
пред'явлено обвинувачення в тому, що вони, як посадові особи
відповідно IНФОРМАЦIЯ_1, IНФОРМАЦIЯ_2 та IНФОРМАЦIЯ_3, при
постановці квартири АДРЕСА_1 на баланс банку занизили її вартості
з 130 000 грн. до 81 656 грн. 61 коп., умисно використали службове
становище в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки у
виді заподіяння потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків у сумі 48
343 грн. 39 коп.
В касаційному поданні прокурор посилається на безпідставність
виправдання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просить скасувати судові
рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Земляного
В.В. та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є обгрунтованим.
Доводи прокурора у касаційному поданні про безпідставність
такого рішення суду не узгоджуються з доказами у справі.
Виправдовуючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд дійшов
висновку про відсутність в їх діях складу злочину дослідивши усі
докази, які могли мати значення для прийняття рішення у справі та
давши усебічну оцінку цим доказам відповідно до вимог ст. 67 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Пред'являючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення за ч.
2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, органи досудового слідства
зазначили, що такі їх дії проявились у заниженні вартості квартири
АДРЕСА_1 при постановці її на баланс банку з 130 000 грн. до 81
656 грн. 61 коп.
Проте під час розгляду справи судом встановлено, що між ВАТ
АКБ "Антарес" та ОСОБА_5 - матір'ю потерпілої ОСОБА_4 укладено
кредитний договір, додаткову угоду до договору та іпотечний
договір, відповідно до умов яких на сторони покладались певні
зобов'язання по виплаті та погашенню кредиту.
Крім того, ОСОБА_5 зобов'язалась передати в заставу квартиру
АДРЕСА_1, договірна вартість якої складала 130 000 грн. У зв'язку
з порушенням ОСОБА_5 строків погашення кредиту та з метою
погашення боргу за кредитним договором правомірно постало питання
про задоволення вимог банку шляхом звернення стягнення на
вищевказану квартиру. Для проведення оцінки квартири було залучено
експерта, який установив її ліквідаційну вартість на рівні 81 656
грн. 61 коп.
При цьому посадові особи банку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
дотримувались посадових інструкцій та діяли відповідно до
законодавства, а залучений експерт мав належну кваліфікацію для
оцінки квартири, що підтверджується відповідним свідоцтвом.
За таких обставин не можна визнати, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і
ОСОБА_3 зловжили своїм службовим становищем і умисно в інтересах
третіх осіб занизили вартість заставленої ОСОБА_5 квартири, а тому
суд правильно постановив щодо зазначених осіб виправдувальний
вирок.
Апеляційний суд розглянув усі доводи апеляції прокурора та
навів в ухвалі переконливі мотиви, через які апеляцію визнано
необгрунтованою.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням судових
інстанцій.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено процесуальних
порушень при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які
ставили б під сумнів правильність висновку суду щодо виправдання
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за яким їм було
пред'явлено обвинувачення.
З огляду на вищевикладене, підстави для призначення справи до
розгляду в касаційній інстанції Верховного Суду України з
повідомленням учасників процесу відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Відмовити прокурору у задоволенні його касаційного подання.
С У Д Д I :
ЗЕМЛЯНОЙ В.В. СТРЕКАЛОВ Є.Ф. КОСАРЄВ В.I.