У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     Головуючого
     Синявського О.Г.
     суддів
     Пекного С.Д., Філатова В.М.
     з участю прокурора
     Казнадзея В.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 15 " серпня  2006
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову
судді апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  6  червня
2006 року, якою кримінальну справу відносно
 
                             ОСОБА_1
 
 за ст.ст.28 ч.1, 187 ч.3, 187 ч.4, 115 ч.2 п.6, 15 ч.2, 115 ч.2
                            п.п.9, 13
                      КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     та
                             ОСОБА_2
  за ст.ст.115 ч.2 п.п.6, 9, 28 ч.1, 187 ч.3, 187 ч.4 КК України
                           ( 2341-14 ) (2341-14)
        
 
     направлено прокурору Дніпропетровської області  на  додаткове
розслідування.
 
     ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що вони 17  грудня
2005 року близько 12 години вчинили розбійний  напад  на  ОСОБА_3,
поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для  життя  чи
здоров'я, проникнувши в будинок АДРЕСА_1, і  заволоділи  майном  і
грошима потерпілого.
 
     У цей же день ОСОБА_1 і ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 о 16  годині
знову вчинили розбійний напад на ОСОБА_3 в його  будинку,  причому
заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. У ході  розбійного
нападу ОСОБА_2 здавлював шию  потерпілого  поясом  та  наніс  йому
викруткою удар в ліву частину грудної  клітки,  від  чого  настала
смерть потерпілого.
 
     Після цього ОСОБА_1 намагався вбити ОСОБА_4, котрий  з  метою
знайти гроші намагався зламати  замок  дверей  у  підвал.  ОСОБА_1
наніс йому декілька ударів кухонним ножем та  викруткою,  завдавши
ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в  момент
заподіяння.  Думаючи,  що  ОСОБА_4  мертвий,  ОСОБА_1  і   ОСОБА_2
покинули місце злочину. Смерть ОСОБА_4 не настала по  причині,  що
не залежала від волі ОСОБА_1.
 
     У постанові суду вказується на те, що:
 
     - не перевірені факти стосовно слідів горіння, копоті, впливу
високої  температури,  виявлених  на  місці  злочину   в   будинку
потерпілого;
 
     - не  дано  оцінки  перебування  обвинуваченого   ОСОБА_1   в
міліцейській  формі  та  представлення  ним  себе  як  дільничного
інспектора;
 
     - обвинувальний   висновок   не   задовольняє   вимогам   про
визначення мотиву злочину;
 
     - потерпіла  ОСОБА_5  заявила  обгрунтоване  клопотання   про
необхідність  притягнення  в  якості  обвинуваченого  ОСОБА_4   та
інкримінування кваліфікуючої ознаки вчинення вбивства з  особливою
жорстокістю;
 
     - органами  слідства  порушені  вимоги  ст.26   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
         щодо виділення матеріалів справи відносно ОСОБА_4;
 
     - необхідно  провести  додаткову  судово-медичну   експертизу
трупа  потерпілого,  розмежувати   всі   тілесні   ушкодження   та
з'ясувати, хто саме їх заподіяв і чи є на тілі сліди  застосування
електричного струму,  а  також  усунути  інші  допущені  у  справі
порушення вимог КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     У  касаційному  поданні  прокурор  просить   постанову   суду
скасувати і направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку  з
невідповідністю фактичним обставинам  справи  висновків  суду  про
неможливість призначення справи до судового розгляду без  усунення
викладених у постанові порушень.
 
     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,  який   відмовився
підтримувати подання, вивчивши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи  подання,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційне  подання
прокурора задоволенню не підлягає.
 
     Повертаючи  справу  щодо  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  на   додаткове
розслідування,  суд  правильно  зазначив,  що  органам  досудового
слідства необхідно було дати оцінку показанням ОСОБА_1  і  ОСОБА_2
про те, що злочини  вони  скоювали,  представляючись  працівниками
міліції та  будучи  одягнені  в  міліцейську  форму.  Iз  показань
ОСОБА_2 видно, що коли вони зайшли в будинок ОСОБА_3,  то  ОСОБА_1
представився  працівником   міліції   -   дільничним   інспектором
Iндустріального  району,  і  показав  погони.  Сам  ОСОБА_1  також
признався, що він дійсно був у міліцейській формі.
 
     Обгрунтовано  суд  поставив  питання   і   про   необхідність
дослідити і дати оцінку тому, що вбивство було скоєно з  особливою
жорстокістю. Коли потерпілого збили з ніг, то ОСОБА_2  стрибав  на
лежачого  потерпілого,  потім  вони  підключали   до   його   тіла
електричний струм, обливали його  окропом.  Iз  матеріалів  справи
вбачається також, що в ході огляду місця події і трупа потерпілого
було виявлено сліди горіння, копоті  та  дії  високих  температур.
Тому колегія суддів вважає, що питання  про  особливу  жорстокість
поставлене правильно.
 
     У  порушення  вимог  ст.223  КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,   в
обвинувальному  висновку  не  зазначений  мотив  злочину,   що   є
обов'язковим.
 
     Вірно  суд  зазначив,  що  не   всі   особи   притягнуті   до
кримінальної відповідальності. З матеріалів справи видно,  що  всі
обвинувачені діяли за розробленим планом. Крім того, коли  ОСОБА_4
пішов зривати замки, щоб  знайти  гроші,  то  між  ним  і  ОСОБА_1
виникла бійка, в процесі якої ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні
ушкодження.
 
     Виходячи  з  наведеного,  колегія  суддів  вважає,   що   суд
обгрунтовано   направив   кримінальну    справу    на    додаткове
розслідування.
 
     Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , -
 
                        у х в а л и л а :
 
     касаційне  подання  прокурора  залишити  без  задоволення,  а
постанову судді апеляційного суду Дніпропетровської області від  6
червня 2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
 
     Запобіжний   захід   щодо   ОСОБА_1   та   ОСОБА_2   залишити
попередній - тримання під вартою.
 
                              судді:
 
     Синявський О.Г. Пекний С.Д. Філатов В.М.