У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного

                      Суду України у складі:

     Головуючого

     Шелеста М.А.

     суддів

     Самелюка П.О., Мороза М.А.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  10  серпня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на
вирок Центрального районного суду м.Сімферополя від 06 червня 2005
року щодо ОСОБА_2

     Цим вироком

     ОСОБА_2, раніше судимий

     09.09.2004 р. за ст.309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки

     позбавлення  волі,   з   застосуванням   ст.75   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        

     на  2  роки,  06.04.2005  р.  за  ст.309   ч.2   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,

     з застосуванням ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , на 3 роки

     позбавлення волі,

     засуджений за ст.307 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі з конфіскацією майна,

     за ст.311 ч.1 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  обмеження
волі.

     На  підставі  ст.70  ч.1  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно
призначено покарання  5  років  позбавлення  волі  з  конфіскацією
майна.

     На підставі  ст.70  ч.4  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          призначити
покарання шляхом часткового складання покарань за вироками  судів,
остаточно  призначити  5  років  6  місяців  позбавлення  волі   з
конфіскацією майна.

     Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  02
серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 залишений без зміни.

     За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним  у  тому,  що  він  у
невстановленої слідством особи придбав  наркотичний  засіб.  Маючи
умисел на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою  збуту,
переніс цей засіб за місцем свого проживання в м.Сімферополі,  яке
зберігав з метою збуту. 04.03.2005 року під час проведення  обшуку
за місцем проживання ОСОБА_2 цей засіб був  у  нього  виявлений  і
вилучений. Крім того, була виявлена і вилучена емкість з  рідиною,
яка  за  висновком  експерта  є  прекурсором  ангідрідом  уксусної
кислоти,  яку  він  придбав  та  зберігав  з  метою   виготовлення
наркотичних засобів.

     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на те, що  у
ОСОБА_2 не було  мети  збуту  наркотичного  засобу,  оскільки  він
придбав його лише для власного вживання. Показання свідків, на які
послався суд, суперечливі і не можуть бути взяті до уваги як такі,
що відповідають дійсності. З цих підстав  просить  судові  рішення
щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.2 ст.307  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , знизивши
призначену  міру  покарання.  Крім  того  зазначає,  що  в   строк
покарання  суд  не  зарахував  засудженому   час   перебування   у
спецприймальнику з 04.03.2005 року по 14.03.2005 року.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає.

     Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у  незаконному
придбанні, збереженні особливо небезпечних наркотичних  засобів  з
метою збуту, вчинених повторно особою, яка раніше вчинила  злочин,
передбачений  статтею  309  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  також  у
незаконному придбанні, збереженні прекурсорів з метою виготовлення
наркотичних  засобів  підтверджується   сукупністю   зібраних   та
перевірених у судовому засіданні доказів,  а  саме  -  показаннями
свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, даними протоколу очної ставки ОСОБА_2  і
ОСОБА_3,  протоколу  обшуку,  протоколу  огляду  речових  доказів,
протоколу медичного огляду ОСОБА_2, іншими доказами.

     Доводи скарги захисника про те,  що  в  засудженого  не  було
умислу на збут наркотичних засобів,  перевірялися  та  не  знайшли
свого  підтвердження,  також   відсутні   підстави   не   довіряти
показанням  свідків  по  справі,  які  підтвердили,   що   купляли
наркотичні засоби у ОСОБА_2

     Що стосується  призначеного  ОСОБА_2  покарання,  то  воно  є
справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Суд
врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про
його особу, а також інші обставини справи. Підстав для помcякшення
покарання,  про  що  йдеться  у  касаційній  скарзі,  колегія   не
знаходить.

     Підстав  для  призначення  справи  до  касаційного  розгляду,
відповідно до вимог ст. 389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.

     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -

                         У Х В А Л И Л А:

     Відмовити захиснику ОСОБА_1 в задоволенні  касаційної  скарги
щодо ОСОБА_2.

                              Судді:

     Самелюк П.О. Шелест М.А. Мороз М.А.