У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Жука В.Г., Кияшка А.Я.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 липня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 10 грудня 2004
року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2005 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
немаючого судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років
позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2005 року вирок щодо
ОСОБА_1. залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, 31 липня 2004 року близько 18-ї
години ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, у
квартирі №АДРЕСА_1 м. Києва під час сварки на грунті особистих
неприязних відносин руками наніс ОСОБА_2. численні удари по
голові, шиї, обличчю та грудям, вбивши потерпілого.
У касаційній скарзі та численних доповненнях до неї
засуджений ОСОБА_1. зазначає, що досудове та судове слідство по
справі проведено неповно та однобічно, з порушенням норм
кримінально-процесуального закону, що призвело до його
необгрунтованого засудження в умисному вбивстві потерпілого
ОСОБА_2. Засуджений, також зазначає, що під час досудового
слідства до нього застосовувалися недозволені методи ведення
слідства. Просить скасувати постановлені по справі судові рішення,
а кримінальну справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчинені
інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у вироку,
грунтується на сукупності доказів, зібраних по справі та
перевірених в судовому засіданні у встановленому
кримінально-процесуальним законом порядку.
Так, під час досудового слідства, ОСОБА_1. давав послідовні
показання про побиття ним ОСОБА_2. 31 липня 2004 року близько 18-ї
години та його наступну смерть. Він також пояснював, що протягом
дня 31 липня 2004 року і наступної ночі у квартирі крім нього та
ОСОБА_2. нікого не було і він з квартири не виходив.
Показання ОСОБА_1. про час, місце, механізм заподіяння
тілесних ушкоджень та інші обставини скоєного, узгоджуються між
собою та з іншими доказами по справі.
З протоколу огляду місця події видно, що у квартирі №АДРЕСА_1
м. Києва виявлено труп ОСОБА_2. із численними тілесними
ушкодженнями.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи тілесні
ушкодження, виявлені на трупі потерпілого могли бути заподіяні в
результаті не менш чотирьох ударів руками, всі були прижиттєві,
утворились незадовго до настання смерті. Смерть ОСОБА_2. настала
від закритої травми шиї з переломами під"язичної кості з розвитком
механічної асфіксії.
З показань потерпілої ОСОБА_3. та свідка ОСОБА_4. видно, що
ОСОБА_1. повідомив їм про смерть ОСОБА_2., зазначаючи при цьому,
що він боїться арешту.
Таким чином, наведені, а також й інші зібрані по справі
докази свідчать про обгрунтованість висновків суду першої
інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1. в умисному вбивстві
ОСОБА_2.
Нанесення потерпілому, особі похилого віку, численних
тілесних ушкоджень, у тому числі й у життєво-важливі органи,
свідчить про те, що кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Згідно з висновком комплексної психолого-психіатричної
експертизи, ОСОБА_1. на час інкримінованого йому діяння міг
усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Доводи засудженого у касаційній скарзі щодо застосування до
нього недозволених методів ведення слідства були предметом
ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, і як
такі, що не знайшли свого підтвердження, обгрунтовано визнані
безпідставними.
Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено з додержанням вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості
вчиненого ним злочину особи засудженого та усіх обставин справи.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
тягнуть безумовне скасування або зміну вироку по справі не
встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
С у д д і:
Коновалов В.М. Жук В.Г. Кияшко А.Я.