У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Мороза М.А.
     суддів
     Селівона О.Ф.,  Лавренюка М.Ю.
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 липня 2006 року
кримінальну справу за  касаційним  поданням  заступника  прокурора
Херсонської  області  на  ухвалу  Апеляційного  суду   Херсонської
області від 30 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 та касаційною скаргою
засудженої ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м Херсона
від 13 грудня 2004 року та ухвалу  Апеляційного  суду  Херсонської
області від 30 серпня 2005 року,
     Зазначеним вироком
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     не судиму,
     засуджено:
     ·  за  ч.  2  ст.  190  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі;
     · за  ч.  4  ст.  190  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  7  років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
     · за ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  6  років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
     ·  за  ч.  2  ст.  358  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів остаточно визначене покарання  у  виді  позбавлення  волі
строком на 7 років із конфіскацією майна.
     Цим вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судові рішення щодо
яких у касаційному порядку не оскаржено.
     Стягнуто  із  засуджених  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  солідарно  на
користь Комсомольського районного  центру  зайнятості  м.  Херсона
6256 грн. 03 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
     ОСОБА_1 визнана винною у  тому,  що  вона  самостійно  та  за
попередньою  змовою  з  ОСОБА_2  і  ОСОБА_3,  так   і   в   складі
організованої групи, в період із січня 2002 р. по жовтень 2002  р.
учинила дії по   заволодінню  чужим  майном  шляхом  шахрайства  й
підроблення документів.
     Так, підробляючи записи в трудових книжках різних осіб  за їх
згодою про їх роботу в певних  підприємствах  та  довідки  про  їх
заробітну плату, які зазначені особи надавали до центру зайнятості
населення, створювала можливість особам,  які  не  мали  право  на
отримання  допомоги  по  безробіттю,  отримувати  такі  кошти   та
привласнювала  їх,  заволодівши  державними  коштами  у   особливо
великих розмірах.
     Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від  30  серпня
2005 року  вирок  щодо  засуджених  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  змінено:
виключено з вироку вказівку на застосування щодо  них  додаткового
покарання у виді конфіскації майна.
     В касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області
просить скасувати ухвалу  Апеляційного  суду  Херсонської  області
щодо засудженої ОСОБА_1. та направити справу на новий  апеляційний
розгляд  у  зв'язку  з  істотним  порушенням   судом   вимог   КПК
( 1001-05 ) (1001-05)
        , а саме п. 2-1 ч. 1 ст. 54  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
Посилається на те, що один із суддів  апеляційного  складу  раніше
приймав участь при розгляді  справи  щодо  ОСОБА_1   при  розгляді
питання  про  подовження  строків  тримання  її  під  вартою,   що
унеможливлювало за  законом  йому  приймати  участь  при  розгляді
справи щодо ОСОБА_1  по суті.
     В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення  щодо  неї
змінити і пом'якшити покарання  з  тих  підстав,  що  підробленням
документів - довідок про заробітну  плату,  за  деякими  епізодами
обвинувачення, вона особисто не займалась, а за деякими  епізодами
отримані суми на час учинення злочинних дій не становили  великого
розміру. Указує, що суд неправильно  обрахував  термін  відбування
покарання та неправильно вирішив  цивільні  позови.  Зазначає,  що
справа в апеляційному суді розглядалася незаконним  складом  суду,
із тих підстав, що зазначені в касаційному поданні.
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора  про  задоволення  касаційного   подання   та   часткове
задоволення  касаційної  скарги  засудженої,  обговоривши   доводи
касаційної скарги та касаційного  подання,  перевіривши  матеріали
справи,  колегія  суддів  вважає,  що   касаційне   подання   слід
задовольнити, а касаційну скаргу - задовольнити частково.
     Відповідно до п. 2-1 ч. 1 ст.  54  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
суддя або народний засідатель не  може  брати  участі  в  розгляді
кримінальної справи, якщо він  під  час  досудового  розслідування
справи вирішував питання щодо  продовження  строків  тримання  під
вартою.
     Як убачається з  матеріалів  справи  та  документів,  доданих
прокурором до  касаційного  подання,  9  червня  2003  року  суддя
Апеляційного суду  Херсонської  області  Бугрименко  В.Г.,  будучи
головуючим складу Судової палати при розгляді справи щодо  ОСОБА_1
при оскарженні  нею  постанови  місцевого  суду  щодо  продовження
строку тримання під вартою, він же був і у складі  колегії  суддів
Судової палати при розгляді справи по суті за апеляцією  ОСОБА_130
серпня 2005 року.
     Отже, ухвалу Апеляційного суду від 30 серпня 2005  року  щодо
ОСОБА_1. постановлено незаконним складом суду, що згідно з п. 2 ч.
2 ст. 370 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         є безумовною підставою для  його
скасування.
     Крім  того,  відповідно  до  вимог  ст.   377   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
         в  ухвалі  апеляційного  суду  мають  бути  зазначені,
зокрема, суть апеляції та докладні мотиви  прийнятого  рішення,  а
при залишенні апеляції  без  задоволення  -  підстави,  через  які
апеляцію визнано необгрунтованою.
     Апеляційним судом наведені вимоги закону  належним  чином  не
виконано.
     Так, в ухвалі апеляційної інстанції не  дана  належна  оцінка
всім доводам апеляції засудженої ОСОБА_1.
     Зокрема,  як  убачається  зі   змісту   апеляції   засудженої
ОСОБА_1,  вона наводила доводи аналогічні  доводам  її  касаційної
скарги. Зокрема, зазначала, що під час  судового  розгляду  справи
було порушено її право на захист.
     Колегія  суддів  апеляційного  суду  в   ухвалі,   дослідивши
показання   засуджених,   потерпілих   та   свідків   по   справі,
вищенаведені доводи засудженої  ОСОБА_1, у тому числі й  посилання
на порушення її права на захист, залишив  поза  увагою.  В  ухвалі
лише в загальній формі  зазначено,  що  перевіркою  матеріалів  не
встановлено істотних  порушень  процесуального  законодавства  при
розгляді справи в суді, які були  б  підставою  для  обов'язкового
скасування вироку.
     Апеляційний суд не навів в  ухвалі  суті  всіх  зазначених  в
апеляції засудженої ОСОБА_1  доводів, їх  ретельно  не  перевірив,
належним чином не проаналізував, відповіді на них не дав  і  свого
рішення докладно не мотивував.
     З огляду на зазначені порушення  закону  ухвала  апеляційного
суду щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню, а справа - направленню  на
новий апеляційний розгляд в іншому складі суду.
     При повторному апеляційному  розгляді  справи  слід  ретельно
перевірити відповідно до вимог закону зібрані у справі  докази,  а
також усі доводи апеляції засудженої ОСОБА_1.,  викласти  докладні
мотиви  прийнятого  рішення,  а   при   залишенні   апеляції   без
задоволення   -   підстави,    через    які    апеляцію    визнано
необгрунтованою.
     Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
     касаційне подання прокурора  задовольнити,  касаційну  скаргу
засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
     Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області  від  30  серпня
2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу  направити  на  новий
апеляційний розгляд в іншому складі суду.
 
                           С у д д і :
     Лавренюк М.Ю.  Мороз М.А.  Селівон О.Ф.