У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого - судді
 
     Мороза М.А.,
 
     суддів
 
     Лавренюка М.Ю., Селівона О.Ф.,
 
     за участю прокурора
 
     Глибченко Т.Г.,
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 липня 2006 року
кримінальну справу за  касаційним  поданням  заступника  прокурора
Запорізької області,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     постановою Чернігівського районного суду Запорізької  області
від 17 серпня  2005  року,  що  винесено  судом  при  попередньому
розгляді справи, справу щодо:
 
     ОСОБА_1, не судимого, обвинуваченого
 
     за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
 
                                та
 
     ОСОБА_2, не судимого, обвинуваченого
 
     за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
 
     закрито на підставі ч. 2 ст. 11, ст. 237, ч. 5 ст.  244,  ст.
248 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         у зв'язку  з  малозначністю  злочинних
дій, вчинених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
 
     Як установлено досудовим слідством, 04.06.2003  року  ОСОБА_1
за попередньою змовою з ОСОБА_2. на автодорозі с.  Обіточне  -  с.
Салтичія Чернігівського  району  Запорізької  області,  погрожуючи
газовим пістолетом, який  водій  сприйняв  як  бойовий,  незаконно
заволоділи автомобілем ГАЗ - 52 д\н НОМЕР_1, заподіявши потерпілим
ОСОБА_3. та ОСОБА_4. шкоду на загальну суму 1203 грн. 11 коп.
 
     Крім  того,  ОСОБА_1   незаконно   заволодів   паспортом   та
військовим квитком ОСОБА_3., що знаходились в автомобілі.
 
     У  касаційному  поданні   заступник   прокурора   Запорізької
області, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 та  ОСОБА_2.  у
вчиненні зазначених злочинів і правильності кваліфікації  їх  дій,
посилається на те, що  суд  незаконно,  без  участі  потерпілих  і
дослідження  усіх  обставин  справи  закрив   справу   на   стадії
попереднього розгляду з мотивів малозначності  вчиненого.  Вказує,
що  на  стадії  досудового  слідства  слідчим   допущено   істотні
порушення   вимог   кримінально-процесуального   закону.   Просить
скасувати зазначену постанову  і  направити  справу  на  додаткове
розслідування.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, та пояснення
ОСОБА_1,  який  заперечував  проти  скасування   постанови   суду,
обговоривши доводи касаційного подання  та  перевіривши  матеріали
справи,  колегія  суддів  вважає,  що  воно  підлягає  задоволенню
частково.
 
     Судом   при   розгляді   справи   були   допущені   порушення
кримінально-процесуального закону, що є підставою  для  скасування
рішення суду.
 
     Як убачається з матеріалів справи, після повернення справи на
стадію досудового  слідства,  під  час  його  проведення  захисник
ОСОБА_5 у поданій ним заяві (а. с. 50 т.  2)  наводив  доводи  про
існуючу перешкоду для вивчення матеріалів справи,  посилаючись  на
незаконність  постанови  про   припинення   кримінальної   справи,
оскільки вона не  є  оригіналом,  у  зв'язку  з  цим  обвинувачені
позбавлені можливості її оскаржити. Крім цього заявляв, що в  діях
засудженого ОСОБА_1 відсутній склад злочину (а. с. 55  т.  2),  що
фактично є його клопотанням про закриття справи  щодо  засудженого
за відсутністю в діях засудженого складу злочину.
 
     Відповідно до ст. 221 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , клопотання про
доповнення досудового слідства, про зміну кваліфікації  злочину  і
закриття  справи  можуть  бути  заявлені  обвинуваченим   і   його
захисником усно  або  письмово,  при  цьому  слідчий  зобов'язаний
задовольнити клопотання  обвинуваченого  і  його  захисника,  якщо
обставини для з'ясування яких заявлено клопотання, мають  значення
для справи. Про відмову задовольнити  клопотання  слідчий  складає
мотивовану  постанову,  яку   оголошує   обвинуваченому   і   його
захисникові.
 
     Усупереч  вимогам  вищевказаної  статті   слідчим   зазначені
захисником клопотання належним чином розглянуті не були.
 
     Судом   першої   інстанції    зазначені    порушення    вимог
кримінально-процесуального закону,  допущені  під  час  досудового
слідства, залишені поза увагою.
 
     Згідно з ч. 2 ст. 240  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  попередній
розгляд справи починається з доповіді  прокурора  щодо  можливості
призначення справи до судового розгляду. Якщо в  судове  засідання
з'явились інші учасники судового розгляду, вони  висловлюють  свої
думки  щодо  питань,  зазначених  у  ст.  237  цього  Кодексу,  та
заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює думку щодо клопотань,
заявлених іншими учасниками судового розгляду.
 
     З протоколу судового розгляду вбачається,  що  вищезазначений
порядок  розгляду  справи  судом  порушено,  оскільки   попередній
розгляд справи  було  розпочато  з  розгляду  клопотань  підсудних
ОСОБА_1 та ОСОБА_2., а не з доповіді прокурора.
 
     Крім цього,  відповідно  до  рекомендацій  Постанови  Пленуму
Верховного Суду України № 12 ( v0012700-05 ) (v0012700-05)
         від  23  грудня  2005
року "Про практику застосування судами України  законодавства  про
звільнення особи від кримінальної відповідальності", при вирішенні
питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд
(суддя) під час попереднього розгляду справи повинен переконатися,
що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце,  що
воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а  також
що   умови   та   підстави   її   звільнення   від    кримінальної
відповідальності  передбачені  КК.  Тільки   після   цього   можна
постановити  (ухвалити)  у  визначеному  КПК  ( 1001-05 ) (1001-05)
          порядку
відповідне судове рішення.
 
     Як убачається із протоколу попереднього судового засідання та
постанови, суд не дотримався вищевикладені рекомендації, у зв'язку
з чим порушив вимоги кримінально-процесуального закону. Так, за ч.
2 ст. 289 та ч. 3 ст. 357 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  злочини,  які
відноситься до категорії  тяжких,  суд  без  допиту  підсудних  та
потерпілих зробив передчасний  висновок  про  відсутність  у  діях
підсудних  умислу  та  закрив  справу  з   мотивів   малозначності
вчиненого.
 
     Закривши справу за вказаних підстав, суд залишив поза  увагою
те,  що  клопотання,  заявлені  захисником  під   час   досудового
слідства, розглянуті не були.
 
     Наведене свідчить про неповноту  та  однобічність  досудового
слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні,  а  також
істотне порушення вимог кримінально-процесуального  закону,  а  це
згідно з ч.  2  ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          є  безумовною
підставою для  скасування  постанови  при  розгляді  справи  судом
касаційної інстанції.
 
     З огляду на зазначені порушення закону  постанова  та  окрема
постанова Чернігівського районного суду Запорізької області від 17
серпня 2005 року підлягає скасуванню, а справа  -  направленню  на
нове розслідування.
 
     На підставі наведеного, керуючись  ст.  ст.  394  -  396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     касаційне подання прокурора задовольнити частково.
 
     Постанову Чернігівського районного суду  Запорізької  області
від 17 серпня  2005  року  щодо  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2.  та  окрему
постанову Чернігівського районного суду Запорізької області від 17
серпня  2005  року  скасувати,  а   справу   направити   на   нове
розслідування.
 
                           С у д д і :
 
     Лавренюк М.Ю. Мороз М.А. Селівон О.Ф.