КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            13.07.2006

     Колегія суддів  Судової   палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду   України,  розглянувши  в  судовому  засіданні  в
м. Києві  13  липня  2006  р.  кримінальну  справу  за  касаційним
поданням  заступника  прокурора Львівської області на постановлене
судове рішення щодо засудженого К., В С Т А Н О В И Л А:

     Ухвалою Залізничного районного суду м.  Львова від 1  вересня
2005 р.  К., 30 червня 1991 р. народження, учня 9-го класу СШ N 65
м. Львова, який вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.
3  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  звільнено від покарання на
підставі ст.  105 КК України з передачею його під нагляд батька К.
В.

     В апеляційному порядку справа не розглядалась.

     К. визнаний  винним  у тому,  що 26 травня 2005 р.  об 1 год.
ночі він разом із Д., щодо якого постановлено обвинувальний вирок,
проник у сарай на вул.  Лаврівського, 1 у м. Львові, звідки викрав
майно потерпілого Б. на загальну суму 340 грн.

     Крім того,  вони  ж  у  цей  же  день  проникли  у  сарай  на
вул. Лаврівського,   4   у  м.  Львові,  звідки  викрали  належних
потерпілому Н. чотирнадцять кроликів вартістю 320 грн.

     У касаційному  поданні  прокурор  зазначає,   що   судом   не
визначено  термін,  на  який  К.  передано  під нагляд батьків,  у
зв'язку з чим  просить  ухвалу  змінити  і  встановити  тривалість
такого терміну на 1 рік.

     Заслухавши доповідача,  прокурора,  який  частково  підтримав
касаційне подання,  перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши
доводи   касаційного  подання,  колегія  суддів  вважає,  що  воно
підлягає частковому задоволенню,  а справа - направленню на  новий
судовий розгляд за таких підстав.

     Виходячи із   змісту   ст.   105   КК  України  ( 2341-14  ) (2341-14)
        
неповнолітній,  який  вчинив  злочин   невеликої   або   середньої
тяжкості,  може  бути  звільнений  судом від покарання з передачею
його під нагляд батьків за певних умов і згідно з ч.  3 зазначеної
норми   Закону,   тривалість  виховних  заходів  у  виді  передачі
неповнолітнього під нагляд батьків,  чи осіб,  які  їх  заміняють,
встановлюється судом, який їх призначає.

     Як вбачається  із  ухвали,  суд в порушення ч.  3 ст.  105 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
          не  визначив  термін,  на  який  він  передав
неповнолітнього К.  під нагляд його батька К.  В., у зв'язку з чим
дане судове рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на
новий судовий розгляд для постановлення рішення, яке б відповідало
вимогам закону.

     Керуючись ст.  ст. 394 - 396 КПК України ( 1003-05 ) (1003-05)
        , колегія
суддів У Х В А Л И Л А:

     касаційне подання  заступника  прокурора  Львівської  області
задовольнити частково.

     Ухвалу Залізничного районного суду м.  Львова від  1  вересня
2005  р.  щодо К.  скасувати,  а справу направити на новий судовий

розгляд у той же суд.