СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

         ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            10.02.2006

     Вироком Авдіївського  міського  суду  Донецької  області  від
16 січня 2004  р.  Ш.,  1950  р.  народження,  судимості  не  має,
засуджено  за  ч.  2  ст.  368  КК  України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років
позбавлення  волі  з  конфіскацією  1/2   частини   майна   та   з
позбавленням     права     обіймати     посади,     пов'язані    з
організаційно-розпорядчими    та    адміністративно-господарськими
функціями строком на 3 роки.

     На підставі  ст.  75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         Ш.  звільнено від
відбування  основного  покарання  з  випробуванням  із   іспитовим
строком на 3 роки.

     В апеляційному та касаційному порядку справа не розглядалась.

     Ш. визнано  винуватим  у  тому,  що  він  у  період із лютого
1999 р.  по лютий 2002 р.,  працюючи спочатку заступником, а потім
першим заступником Авдіївського міського голови й будучи одночасно
депутатом  Авдіївської  міської  ради  та  займаючи  відповідальне
становище,  отримав  від  зазначених  у вироку громадян хабарів на
суму 1110 грн.

     У клопотанні порушено питання про зміну  постановленого  щодо
Ш.  вироку  з  виключенням  із  нього рішення суду про призначення
засудженому додаткового покарання у виді конфіскації  1/2  частини
майна.

     У поданні  п'яти суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України підтримано клопотання прокурора.

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, вислухавши
думку  Генерального прокурора України про необхідність задоволення
клопотання,  перевіривши матеріали справи,  судді Судової палати у
кримінальних  справах  і  Військової судової колегії вважають,  що
клопотання підлягає задоволенню.

     Висновок суду про винуватість Ш.  у вчиненні ним злочину,  за
який   його   засуджено,  підтверджений  дослідженими  у  судовому
засіданні та наведеними у вироку доказами.

     Його дії за ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковано
вірно.

     Основне покарання  та  додаткове  у  виді  позбавлення  права
обіймати певні посади призначені Ш. відповідно до вимог закону.

     Разом із тим,  призначивши  Ш.  додаткове  покарання  у  виді
конфіскації   майна,   суд   допустив   неправильне   застосування
кримінального закону.

     Згідно зі ст.  77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          у  разі  звільнення
особи  на  підставі  ст.  75 КК України від відбування покарання з
випробуванням можуть бути призначені додаткові  покарання  у  виді
штрафу,  позбавлення  права  обіймати  певні  посади або займатися
певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання,
рангу, чину або кваліфікаційного класу.

     Додаткове покарання у виді конфіскації майна до встановленого
зазначеним законом переліку не входить.

     З огляду на це,  рішення суду про призначення засудженому  Ш.
додаткового   покарання  у  виді  конфіскації  1/2  частини  майна
підлягає виключенню з вироку.

     Керуючись статтями 400-4 і 400-10 КПК України  ( 1003-05  ) (1003-05)
        ,
Верховний Суд України У Х В А Л И В:

     Клопотання заступника    Генерального    прокурора    України
задовольнити.

     Вирок Авдіївського  міського  суду  Донецької   області   від
16 січня 2004 р.  щодо Ш.  змінити. Виключити з нього рішення суду
про призначення  Ш.  додаткового  покарання  у  виді   конфіскації

1/2 частини майна.