У х в а л а
                          Iменем України
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     Головуючого
     Міщенка С.М.,
     суддів
     Паневіна В.О. і  Пекного С.Д.,
     за участю прокурора
     Морозової С.Ю.,
     розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 9  січня  2006 
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. на  судові  рішення
щодо  ОСОБА_1, -
                           встановила:
     вироком Свердловського міського суду Луганської області від 7
лютого 2006 року
     ОСОБА_1,  уродженця  міста  Каменськ-Шахтинський  Ростовської
області  (Російська  Федерація),   мешканця   міста   Свердловська
Луганської області, раніше не судимого, -
     засуджено за ст. 368 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
виконанням  функції  представника  влади,  строком  на  1  рік  та
конфіскацією однієї третини  майна, що є його власністю.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік
та з покладенням згідно з вимогами ст. 76 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без
дозволу  органів  кримінально-виконавчої  системи  та   періодично
з'являтися для реєстрації в ці органи.
     На підставі ст. 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1 призначено
покарання у виді позбавлення права обіймати  посади,  пов'язані  з
виконанням функцій представника влади, строком на 1 рік.
     У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
     ОСОБА_1 визнано судом винним  і  засуджено  за  те,  що  він,
працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 та  будучи   службовою  особою,  8
жовтня  2005  року  прийшов  до  помешкання  ОСОБА_2  в   квартиру
АДРЕСА_1, де став вимагати у ОСОБА_3 грошову винагороду в сумі 600
гривень  за те, що він  не  складе  протокол  про  адміністративне
правопорушення щодо її чоловіка. 10 жовтня 2005 року близько 14-ої
години ОСОБА_1 знову прибув  до  помешкання  IНФОРМАЦIЯ_2  і  став
вимагати хабар в сумі 600 гривень, який ОСОБА_2 передав йому.
     У касаційному поданні прокурора порушується питання про зміну
вироку суду - перекваліфікацію дій засудженого з ч. 2 ст.  368  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на частину першу цієї статті. Свою вимогу  він
обгрунтовує тим,  що  судом  неправильно  було  кваліфіковано  дії
ОСОБА_1 за  ч.  2  ст.  368  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  ознакою
вимагання хабара. Також, на думку прокурора, судом незаконно  було
призначено ОСОБА_1 додаткове покарання у виді  конфіскації  майна,
яку не можна було призначати при звільненні особи  від  відбування
покарання  з  випробуванням.  Крім   того,    судом   безпідставно
зазначено у вироку про призначення покарання  у  виді  позбавлення
права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника
влади з посиланням на ст. 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  прокурора
Морозову  С.Ю.,  яка  підтримала  касаційне  подання,  перевіривши
матеріали кримінальної справи та  обговоривши  доводи  касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
     Чинним законодавством (ст. 368  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           та
примітка 4  до  неї)  передбачено   настання  відповідальності  за
одержання службовою особою хабара, поєднаного  з  вимагательством,
лише у тих  випадках,  коли  ця  службова  особа  вимагає  його  з
погрозою вчинення або невчинення  дій, що можуть  заподіяти  шкоди
законним інтересам того, хто дає хабара. У даному  випадку  ОСОБА_1
вимагав хабар за задоволення незаконних інтересів -  не  складання
протоколу про адміністративне правопорушення.
     Тому колегія суддів вважає, що в даному випадку  кваліфікація
дій  засудженого  за  цією  ознакою  є  невірною.  Оскільки  інших
кваліфікуючих ознак в діях ОСОБА_1 не встановлено,   то  його  дії
мають  бути  перекваліфіковані  на  ч.  1  ст.  368   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         з призначенням відповідного покарання в межах  санкції
цього закону.
     Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів, -
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційне подання заступника Генерального  прокурора  України
задовольнити.
     Вирок  Свердловського міського суду Луганської області від  7
лютого 2006 року  щодо ОСОБА_1 змінити  -  перекваліфікувати  його
дії з ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  ч.  1  ст.  368  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і за цим законом визначити  покарання  у  виді
трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані з виконанням функції представника влади, строком на один
рік.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнити  ОСОБА_1 
від відбування основного покарання  з  випробуванням  з  іспитовим
строком 1 рік з покладенням згідно з вимогами ст.  76  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         обов'язків не виїжджати за межі  України  на  постійне
проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої  системи  та
періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
     У решті цей же вирок залишити без зміни.
     Судді:
     Міщенко С.М.  Паневін В.О.  Пекний С.Д.