Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
29 листопада 2017 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі колегії:
головуючого Вільгушинського М. Й.,
суддів: Крижановського В. Я., Мороза М. А.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року щодо нього,
в с т а н о в и в:
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22 липня 2008 року, та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 11 місяців 29 днів.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на вищевказані судові рішення, яку ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю положенням статей 427, 436 КПК України, та надано п'ятнадцятиденний строк на усунення недоліків.
Звертаючись повторно до суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 у скарзі, поданій на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 25 жовтня 2017 року, зазначає вимогу про скасування оскаржуваних судових рішень щодо нього та одночасно просить суд касаційної інстанції про їх зміну.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції зазначені не конкретно, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 427, ст. 436 КПК України, хоча засудженому вказувалося на те, що вимоги до суду касаційної інстанції мають узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, передбаченими ст. 436 КПК.
Тобто ОСОБА_1 не усунув в установлений строк недоліки касаційної скарги, яку було залишено без руху, а тому касаційна скарга підлягає поверненню відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України,
п о с т а н о в и в:
Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року щодо нього.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
М. Й. Вільгушинський
В. Я. Крижановський
М. А. Мороз