розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016230100000062, за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 грудня 2016 рокуза обвинуваченням

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1), громадянина України,

судимого за вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на 150 годин,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України,

Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 засуджено :

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року більш суворим покаранням за цим вироком остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, з урахуванням внесених ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2016 року змін остаточно ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Строк відбування покарання обчислено з 20 вересня 2016 року. Зараховано у строк відбування покарання час перебування ОСОБА_1 під вартою у період з 20 вересня 2016 року по 03 жовтня 2016 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13 грудня 2016 року вирок щодо ОСОБА_1 залишенобез змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання за цим вироком строкпопереднього ув'язнення з 04 жовтня 2016року по 13 грудня 2016 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 черезістотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що всупереч вимогам ст. 419 КПК України апеляційний суд не перевірив належним чином всіх доводів апеляційної скарги прокурора та не обґрунтував свого рішення належним чином. Зокрема, зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишилося те, що при призначенні ОСОБА_1. остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України, судом першої інстанції не було враховано, що засуджений до ухвалення вироку вже відбув частину призначеного попереднім вироком покарання, тому складанню підлягала лише його невідбута частина.Прокурор просить призначити новий розглядкримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

За вироком суду ОСОБА_1 засудженоза те, що він 10 лютого 2016 року приблизно о 21.00 год, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2, діючи повторно, зірвавнавісний замокта проник до приміщення літньої кухні, звідки таємно викрав зерноподрібнювач Тавія, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2000 грн.

Крім того, ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, під час відбування покарання допустив такі порушення. Згідно розпорядження голови Новокам'янської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області № 12 від 24 травня 2016 року ОСОБА_1 з 24 травня 2016 року почав відбувати покарання за місцем постійного проживання на території Новокам'янської сільської ради та,достовірно знаючи про обов'язок відбування покарання у виді громадських робіт, не виконуючи при цьому згідно ст. 37 КВК України надану ним підписку, з якою був ознайомлений 23 травня 2016 року кримінально-виконавчою інспекцією Великоолександрівського району Херсонської області, порушив вищевказані вимоги і нормальну діяльність органів кримінально-виконавчої системи, які забезпечують виконання вироку та належне застосування призначеного ним покарання, протидіючи досягненню цілей, що стоять перед покаранням, не з'явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції:з 08 по 10, з 13 по 17, з 21 по 24 червня 2016 року, а також з 29 червня 2016 по 02 липня 2016 року, з 04 о 07 липня 2016 року включно, без поважних причин не з'явився на роботу, тим самим ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, у зв'язку з чим 04 та 07 липня 2016 року відділом кримінально-виконавчої інспекції були винесені письмові попередженняв порядку ст. 40 КВК України, про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності зач. 2 ст. 389 КК.

Станом на 07 липня 2016 року ОСОБА_1 відбув лише 48 годин громадських робіт з можливих 124 годин за графіком, та здійснив прогулів без поважних причин 76 годин. Таким чином ОСОБА_1, не виконуючи обов'язок у вільний від роботи час безоплатно виконувати суспільно-корисні роботи, ухилився від відбування громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання, що виразилося у невиконанні встановлених обов'язків, порушенні порядку й умов відбування покарання, вчинені після письмових попереджень, невиході більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу та вважала, що судові рішення підлягають зміні, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, зокрема, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали; при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

При розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 апеляційним судом не дотримано вимог кримінального процесуального закону.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вирок щодо ОСОБА_1 було оскаржено в апеляційному порядку заступником прокурора області, який в апеляційній скарзі наводив доводи, аналогічні тим, які викладені у касаційної скарги. На обгрунтування своєї думки щодо незаконності вироку, прокурор посилався на неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність при призначенні засудженому остаточного покарання за сукупністю вироків, що у свою чергу потягло призначення йому несправедливого покарання внаслідок суворості. Прокурор зазначав, що при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України, судом не було враховано, що засуджений до ухвалення вироку вже відбув частину призначеного за попереднім вироком покарання в розмірі 48 годин громадських робіт, тому складанню підлягала лише його невідбута частина у розмірі 102 годин громадських робіт, що згідно з положеннями п. 1-г ч. 1 ст. 72 КК України становить 12,75 днів позбавлення волі.

Апеляційний суд, вказав у своїй ухвалі, що покарання, призначене вироком від 30 березня 2016 року у виді 150 годин громадських робіт повністю поглинуте покаранням, призначеним вироком від 03 жовтня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, й, залишаючи без зміни вирок щодо ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки доводам прокурора, не дав на них вичерпних і переконливих відповідей та не зазначив конкретних підстав, через які визнав апеляційну скаргу прокурора необгрунтованою, внаслідок чого постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 436 КПК України у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати вищевикладене, розглянути кримінальне провадження згідно з вимогами кримінального процесуального закону та ухвалити обґрунтоване рішення.