за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_3 та його захисника Кисельової Л.В. на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. ПавлоградаДніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК,

За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2015 року ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК - на строк 8 років. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 17 жовтня 2014 року приблизно о 13.40 год. поблизу торгівельного центру Гулівер навпроти будинку № 132 на вул. Шевченка в м. Павлограді Дніпропетровської області під час словесної сварки з ОСОБА_5 дістав зі свого автомобіля марки Опель Омега (державний номерний знак № НОМЕР_1) вогнепальну зброю, перероблену в саморобний спосіб із сигнального пістолету моделі Zoraki-Mod.914S № НОМЕР_2 калібру 9 мм р.а. (яку ОСОБА_3 за невстановлених досудовим та судовим слідством обставин придбав, зберігав і носив при собі без передбаченого законом дозволу) і здійснив не менше чотирьох пострілів у тіло ОСОБА_5 (три з яких - у життєво важливі частини, а саме у грудну клітину, голову та шию). В результаті таких дій ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, в тому числі й тяжкі тілесні, небезпечні для життя у момент заподіяння.

Проте ОСОБА_3 не зміг довести свого умислу до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_5 було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 змінено в частині вирішення цивільного позову. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Також на підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_3 зараховано у строк покарання (з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі) строк перебування його під вартою з 17 жовтня 2014 року по 03 серпня 2016 року. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, а також на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений наводить доводи стосовно того, що під час розгляду кримінального провадження місцевим судом було порушено таємницю наради суддів, оскільки під час перебування суду в нарадчій кімнаті суддею Головіним В. О. та іншими було ухвалено ряд судових рішень, а також посилається на те, що на наявному в матеріалах кримінального провадження носії інформації відсутній належний запис судового провадження в суді першої інстанції від 21 квітня 2015 року.

У касаційній скарзі захисник Кисельова Л. В., наводячи доводи аналогічні в касаційній скарзі засудженого, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника МешечкаВ. В., які кожен окремо підтримали касаційні скарги та просили задовольнити, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційні скарги сторони захисту та вважав, що у кримінальному провадженні в суді першої інстанції було порушено таємницю наради суддів у зв'язку з чим вважав, що постановлені у кримінальному провадженні судові рішення підлягають скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 438 КПК однією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав

суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З огляду на положення ст. 367 КПК суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу.

Однак цих положень процесуального закону під час судового провадження кримінального провадження в суді першої інстанції дотримано не було.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2017 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 було знято з розгляду в касаційній інстанції та повернуто до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для організації службової перевірки з метою перевірки відомостей, указаних засудженим ОСОБА_3 в касаційній скарзі, на підтвердження чи спростування факту порушення складом суду місцевого суду таємниці наради суддів.

Однак усупереч вказівкам касаційного суду в його ухвалі місцевий суд, як убачається з висновку за результатами службової перевірки від 09 червня 2017 року, провів таку перевірку лише стосовно одного судді зі складу суду, який ухвалив оскаржуваний вирок, при тому, що її необхідно було провести щодо всіх суддів, які в період із 13.29 год. 16 липня по 16.19 год. 17 липня 2015 року перебували в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Оскільки вказані порушення згідно зі ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою безумовне скасування судових рішень, тому постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого слід ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та його захисника Кисельової Л. В. задовольнити частково.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року щодо ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.