Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шибко Л.В.

суддів Єлфімова О.В., Квасневської Н.Д.,

розглянула в судовому засіданні 21 листопада 2017 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 23 січня 2017 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Овідіополь Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 14 вересня 2017 року вирок місцевого суду залишено без змін.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 29 квітня 2016 року, приблизно о 22 год., знаходячись біля Каналізаційно-насосної станції № 13, розташованої по вул. Патона, 23-А, що у м. Херсоні, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило психічну хворобу останнього.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При цьому посилається на ту обставину, що місцевим судом не враховано у повній мірі особу засудженого та обставини вчинення злочину, не взято до уваги, що потерпілий внаслідок неправомірних дій засудженого отримав психічне захворювання у виді слабоумства, втратив око і не може повноцінно жити. У свою чергу, апеляційний суд, у порушення вимог ст. 419 КПК України, допущених порушень не усунув, та вирок місцевого суду залишив без змін. Крім того, апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, у резолютивній частині ухвали застосував до засудженого положення ч. 5 ст. 72 КК України, про що прокурор зазначав у своїй скарзі, чим допустив протиріччя при постановленні такої ухвали.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доводи касаційної скарги прокурора про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, суд обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_1, призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, виходив з того, що засуджений характеризується посередньо, раніше не судимий. Одночасно, судом враховано й конкретні обставини кримінального провадження. Обставин, які пом'якшують покарання засудженому в ході судового розгляду не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання засудженому судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд обґрунтовано дійшов висновку, що перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та правильно призначив покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляції прокурора, суд апеляційної інстанції перевірив доводи скарги, належним чином вмотивував своє рішення з наведенням докладних мотивів з яких апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду без змін.

Доводи прокурора щодо допущених апеляційним судом протиріч, в частині застосування до засудженого вимог ч. 5 ст. 72 КК України, про що прокурор вказував у апеляційній скарзі, на думку колегії суддів є непереконливими, оскільки воно не впливає на законність та обґрунтованість ухваленого апеляційним судом судового рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, п. 6 розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів (1402-19) від 2 червня 2016 року, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.