Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Крещенка А. М., Шибко Л. В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова 02 червня 2016 та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року,

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 червня 2016 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2014 року, яким його засуджено за ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року ухвалу місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 25 вересня 2017 року касаційну скаргу засудженого через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК було залишено без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також ОСОБА_1 було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк така скарга повертається особі, яка її подала.

У межах наданого строку ОСОБА_1 повторно звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. Проте приписів ст. 427 КПК знову не дотримався, допущених недоліків не усунув.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом апеляційної інстанції при винесенні судового рішення, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Однак при повторному зверненні до суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_1 так і не навів доводів на обґрунтування необхідності скасування або зміни ухвал місцевого суду та апеляційного суду на підставі передбаченій ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 372, 404, 412, 419, 459 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки в установлений строк засуджений ОСОБА_1 не усунув недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, його скарга підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, п. 6 розділу XIІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 з усіма доданими до неї матеріалами повернути останньому.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.